21 БЕРЕЗНЯ ВІДЗНАЧАЄМО 100-РІЧНЙ ЮВІЛЕЙ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЮРІЯ ГЕОРГІЙОВИЧА КО́ЛОСОВА (21.03.1924–01.02.2002) – ВИЗНАЧНОГО УКРАЇНСЬКОГО АРХЕОЛОГА, ДОСЛІДНИКА АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМʼЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Ю. Колосов народився у с. Деребчин, нині Шаргородського р-ну Вінницької обл., куди його батька з Києва призначили директором цукрового заводу. Згодом родина повернулася до Києва, де юнак закінчив середню школу. З дитячих років він мріяв стати археологом, але завадила війна. У 1941 р. був евакуйований разом з матір’ю у м. Омськ, де спочатку вчився в медінституті, а потім – у Сумському артилерійському училищі, переведеного до Ачинська. Після 7-місячного навчання у званні лейтенанта Ю. Колосов пішов на фронт. Воював на Прибалтійському та Першому Українському фронтах. Був двічі поранений. Нагороджений орденами Вітчизняної війни I і II ступеня, багатьма медалями.

Одужавши після тяжкого поранення y 1945 р., Ю. Г. Колосов повернувся до Києва. Вступив на історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка, який закінчив екстерном у 1949 р. Спочатку працював у карстово-спелеологічній експедиції на Уралі, а з 1952 р. – у відділі спелеології та картознавства, потім – у відділі історії та археології новоствореної Кримської філії АН УРСР у Сімферополі. У 1954 р. перейшов до штату Інституту археології АН УРСР у Києві, де працював впродовж 44 років у відділі археології кам’яного віку молодшим, старшим, провідним науковим співробітником, консультантом (1954–1998).

1967 р. Ю. Колосов захистив кандидатську дисертацію «К истории населения Крыма в раннепалеолитическую эпоху (по материалам мустьерской стоянки в гроте Шайтан-Коба)». У 1985 р. Він захистив докторську дисертацію «Ранний палеолит Крыма (Культурно-хронологическая периодизация. Аккайская мустьерская культура)». Захищена у 1967 р. дисертація згодом вийшла друком як монографія «Шайтан-Коба – мустьєрська стоянка Криму» (1972), докторська дисертація стала основою монографії «Ранній палеоліт Криму» (1993).

У 1969 р. Ю. Г. Колосов очолив Кримську палеолітичну експедицію, яка видала вражаючі результати у вивченні первісної археології півострова. Зокрема було започатковано докорінно нову методику розвідок палеолітичних пам’яток у гірській місцевості: Дослідник винайшов спосіб виявляти у сучасному рельєфі «поховані» гроти та навіси, в яких виявили численні пам’ятки кам’яного віку. Найбільш плідні та вражаючі результати принесли стоянки неандертальців, відкриті у Червоній Балці, ур. Заскельна, такі як пам’ятки Заскельна V і Заскельна VI, а також Заскельна III, Заскельна ІХ, Ак-Кая III та ін. (1971, 1978, 1979).

Ю. Г. Колосов був визнаним експертом з палеоліту Криму, відкрив і дослідив десятки палеолітичних і мезолітичних пам’яток. Ним вперше знайдено унікальні знахідки кісткових решток неандертальців, яких тут було відкрито більше, ніж на решті території Східної Європи, в т.ч. й поховання неандертальців. Своїми дослідженнями вчений спростував існуючі на той час уявлення, що в палеоліті Криму вже все знайдено. Діяльність Ю. Г. Колосова зробила щодо цього справжній переворот у палеолітознавстві, зокрема кількість пам’яток середнього палеоліту після робіт Кримської палеолітичної експедиції сягнула з 30-ти, відомих на кінець 1960-их рр., до понад 100 пам’яток у 1980-их рр. Талановитий науковець розробляв проблеми культурної диференціації та періодизації пам’яток середнього палеоліту Кримського півострова, вивчав питання взаємодії первісної людини й довкілля.

Дослідницька діяльність Ю. Г. Колосова була пов’язана й з Переяславщиною. У 1984 р. засновниками Баришівського краєзнавчого музею В. С. Костенком та Ю. В. Костенком була відкрита пізньопалеолітична пам’ятка Семенівка 1. У тому ж 1984 р. для дослідження рідкісної знахідки була створена археологічна експедиція Інституту археології АН УРСР під керівництвом Ю. Г. Колосова та Д. Я. Телєгіна, яка й дослідила нове пізньопалеолітичне місцезнаходження Семенівка І фактично повністю. У дослідженнях брав участь Д. Ю. Нужний. Пам’ятка знаходиться за 2 км від с. Хмельовик та за 4 км від с. Семенівка на межі Баришівського та Переяслава-Хмельницького р-нів Київської обл. поблизу відомого майдану «Вибла могила». Розкоп 1984 р. на пам’ятці Семенівка-1 мав площу 59 кв. м. Виявлене в ході розкопок скупчення кісток мамонта, що складалося з бивнів, довгих та тазових кісток, лопаток тощо, належали 6-ти особинам. Знайдені були також кістки бурого ведмедя, крем’яні знаряддя. Комплекс Семенівки 1 датується часом близько 13 600 років тому.

У тому ж 1984 р. шурфуванням неподалік першого місцезнаходження було відкрито ще одне – Семенівка 2, дослідженого згодом Д. Ю. Нужним (1992-1996, 1999). Пізніше поряд з цими двома місцезнаходженнями Д. Ю. Нужним була виявлена стоянка Семенівка 3 (1996). Всі три пам’ятки розташовані на північному схилі високого (до 20 м) мису лесової тераси, що обмежена лівим берегом невеликої балки, протяжністю вісім кілометрів. Ця балка впадає в долину р. Трубіж (лівий доплив Дніпра) за два кілометри від місця злиття Трубежа з його лівою притокою Недрою. Семенівські пам’ятки були віднесені до сезонних, літніх, таборів пізньопалеолітичних мисливців без стаціонарних жител, таких, які були виявлені, наприклад, на стоянках Добраничівка або Межиріч. На місці семенівських стоянок періодично зупинялися мисливці на мамонтів під час весняно-літнього сезону полювання. Всі згадані пам’ятки фіксують край корінного лівого берега Пра-Дніпра.

У 1980-их рр. на прохання переяславського заповідника Ю. Г. Колосовим було передано для експонування низку артефактів первісної кам’яної індустрії з розкопаної ним унікальної багатошарової стоянки мустьєрської епохи Заскельна V.

Дослідник є автором 110 праць, п’яти монографій.

Юрій Георгійович Колосов помер на 77 році життя 1 березня 2002 р. у Києві, похований на Байковому кладовищі.

Вибрані праці:

1. Колосов Ю.Г. Багатошарова мустьєрська стоянка Заскальна V в Криму. Археологія. Вип. 3. С. 50-58.
2. Колосов Ю.Г. Шайтан-Коба – мустьєрська стоянка Криму. К., 1972. 160 с.
3. Колосов Ю.Г. Мустьерские стоянки района Белогорска. К., 1983.
4. Колосов Ю.Г. Аккайская мустьерская культура. К., 1986.
5. Колосов Ю.Г. Ранний палеолит Крыма. К., 1993 (у співавторстві).

Література:

• Телегін Д.Я., Нужний Д.Ю., Петропавловський А.Б. Польовий звіт про розкопки експедиції «Славутич» у 1984 р.. Науковий архів ІА НАН України. № 1984/36.
• Телегин Д.Я. О скоплении костей и бивней мамонта на Семеновской палеолитической стоянке на Киевщине. В: Кибальник Ю.Д. (отв. ред.). Древняя история населения Украины. Киeв: МО КПГИКЗ, 3—5. 1991.
• Кухарчук М.В. Визначний дослідник палеоліту Криму. Археологія. 1998. № 4. С. 168–172.

• Степанчук В. М. Пам’яті Юрія Георгійовича Колосова. Археологія. 2002. № 2. С. 147-150.

• Кухарчук Ю. В., Степанчук В. М. Спомин про вченого. Кам’яна доба України. 2003. Вип. 2. С. 7–21.
• Кухарчук Ю.В., Степанчук В.М. До 90-річчя Юрія Георгійовича Колосова. Кам’яна доба України: Збірка наукових статей. Вип. 16. Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. С. 6-10.
• Костенко Ю.В. Археологічні пам’ятки Середнього Потрубіжжя. Переяслав-Хмельницький: ФОП Лукашевич. 2015. (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 2). С. 10-11.
• Пеан С., Нужний Д.Ю., Шидловський П.С. Використання великих ссавців на епіграветських стоянках Семенівка 1, 2, 3 та Межиріч. В: Шидловський П.С. (відп. ред). Міжнародна наукова конференція «Людина та ландшафт: географічний підхід в первісній археології» (3—5 лютого, Київ, Україна). Тези доповідей. Київ: Стародавній світ, 2016. С. 45.
• Нужний Д.Ю., Шидловський П.С., Лизун О.М. Семенівські верхньопалеолітичні стоянки в контексті епігравету Середнього Подніпров’я. Кам’яна доба України. (Упорядкував Д.Л. Гаскевич Видавець Олег Філюк). Вип. 17–18. 2017 С. 16–47.

Старший науковий співробітник НДВ археології                                                Бузян Г. М.

• Фотопортрет Ю. Г. Колосова Фотопортрет Ю. Г. Колосова
• Розташування Семенівських стоянок на місцевості. 1984 р. Розташування Семенівських стоянок на місцевості. 1984 р.
• Ю.Г. Колосов та Ю. В. Костенко на розкопках пам’ятки Семенівка-1. 1984 р. Ю.Г. Колосов та Ю. В. Костенко на розкопках пам’ятки Семенівка-1. 1984 р.
•