Захисник України, рядовий резерву, стрілець 1-го відділення 1-го стрілецького взводу 18-ої стрілецької роти 6-го стрілецького батальйону військової частини 3066 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України Станіслав Зінчик, першим з резервістів загинув у бою, захищаючи східні кордони нашої держави від неоголошеної збройної агресії рф.
До військових подій С. Зінчик мав цілком мирну професію, був викладачем української мови та літератури. Спочатку у середній загальноосвітній школі № 237, а потім у гімназії № 261 Дарницького району міста Києва. В пам’ять про викладача і захисника України на фасаді гімназії встановили меморіальну дошку. Урочисте відкриття відбулося 11 жовтня 2019 р. до Дня захисника України. У вільний від роботи час займався спортом, любив читати, захоплювався альпінізмом – підкорив найвищі вершини Кавказу.
Народився Станіслав Михайлович Зінчик 22 вересня 1975 р. в с. Гайшин Переяслав-Хмельницького району Київської області. Після закінчення місцевої школи Станіслав був призваний до лав Збройних сил України (1993-1995 рр.), проходив службу у Прикордонних військах, дислокованих у місті Іллічівськ (нині – Чорноморськ) Одеської області. Віддавши військовий обов’язок, Станіслав вступив до Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г. Сковороди на філологічний факультет, який закінчив у 2001 р.
Станіслав мав активну громадську позицію, тому з початком подій Революції гідності став активним її учасником. Разом з іншими протестувальниками пережив сутички з «Беркутом», «тітушками» та прицільний обстріл снайперів, а з початком російської агресії проти України, поміж перших добровольців, пішов боронити її кордони.
З 15 квітня 2014 р. брав участь в антитерористичній операції, разом з побратимами виконував бойові завдання поблизу м. Слов’янськ. 24 травня 2014 р. біля блокпосту, де ніс службу С. Зінчик, розпочався запеклий бій, який тривав понад дві години. Під час бою в блокпост влучила граната, Станіслав без вагань прикрив її собою, врятувавши життя своїх побратимів.
27 травня Героя з почестями поховали на кладовищі рідного села. В останню путь його проводжали родичі, друзі, однополчани, односельці, заупокійне богослужіння відправив настоятель храму Іоана Богослова отець Олег.
Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 р. «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу», С. М. Зінчика нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та ВГО «Країна» знаком народної пошани – медаллю «За визволення Слов’янська» (посмертно).
На честь земляка у вестибюлі Гайшинської НВО «Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів – ДНЗ» відкрили меморіальну дошку.
22 серпня 2016 р. на території військової частини 3066 Національної гвардії України у м. Києві відбулося урочисте відкриття пам’ятника загиблим бійцям Нацгвардії, що віддали свої життя, відстоюючи цілісність і недоторканність України на Донбасі. На монументі викарбувані прізвища 107 загиблих бійців Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України, серед них – ім’я Станіслава Зінчика. Його ім’я викарбуване також на одній із стел «Пам’ятного знаку воїнам Антитерористичної операції», відкритого у Переяславі 23 березня 2019 р.
У 2020 р. С. М. Зінчику присвоїли звання «Почесного громадянина Переяслав-Хмельницького району» (посмертно).
Вічна пам’ять Герою !
Старший науковий співробітник НДВ історичного краєзнавства Ганна Наконечна
