Історичний календар. Особистості

ШЕВЧЕНКІАНА УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНИКА ІВАНА ЇЖАКЕВИЧА

18 січня 1864 року в селі Вишнопіль Уманського повіту (тепер Тальнівського району на Черкащині) у родині збіднілого селянина Сидора та доньки священика Марії народився видатний український художник, один із основоположників книжкової графіки, талановитий ілюстратор, іконописець Іван Їжакевич. Цього року виповнюється 161 рік із дня його народження.

ОПАНАС СЛАСТІОН ІЛЮСТРАТОР «ГАЙДАМАКІВ» ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

170 років тому, 14 січня 1855 року народився Опанас Сластіон - український живописець, графік, архітектор, етнограф і громадський діяч.

 

У 1874-1882 роках Опанас Сластіон навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Одразу вступити до художньої академії Опанасу не вдалося. За протекцією приятеля Порфирія Мартиновича влаштувався до школи «Товариства заохочення мистецтвами» під керівництвом Івана Крамського. Лише за півтора року Опанас Сластіон став вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв, а в 1875 р. уже вивчав живопис. У 1882 році отримав таке бажане звання - художник.

Під час навчання в Петербурзькій академії мистецтв Опанас Сластіон цікавився усім, що пов’язане було з особою Тараса Шевченка. Він був палким шанувальником поета, збирав його книжки, речі, зарисовував ті місця, де бував Тарас Шевченко. Знав напам’ять багато творів Тараса Шевченка. Читаючи «Кобзаря», він глибше проникав у творчі задуми поета, частіше замислювався над тим, щоб випробувати сили в ілюструванні творів Шевченка.

1884 року на сторінках журналу «Нива» Опанас Сластіон надрукував малюнок до поеми «Катерина». Малюнок сподобався критикам і художник почав ілюструвати Шевченкових «Гайдамаків». Коли книжка вийшла друком, то в ній було аж 49 малюнків, де художник показав не лише свою майстерність, а й глибоку обізнаність з історії побуту українського народу.

У книжці 14 великих і 35 малих ілюстрацій. Кращі з них: «Пролог», «Кобзар», «Прощання Яреми з Оксаною», «Гонта, горем битий, несе дітей поховати» тощо. Із теплотою викопані портрети героїв Шевченкової поеми - Гонти, Яреми, Оксани. Драматизм проглядається в сценах народного життя, історично правильно передано деталі одягу тієї доби, обладунків воїнів, хатнього начиння, оздоби. Малюнки художника отримали схвальні відгуки від Іллі Рєпіна. Опанас Сластіон зажив собі слави одного з перших ілюстраторів Кобзаря.

В експозиції Музею Заповіту Т. Г. Шевченка експонується раритетне ілюстроване видання - книга «Кобзарь. Гайдамаки» Т. Г. Шевченка (С. - Петербург, 1886 р.).

Книга «Кобзарь. Гайдамаки» Т. Г. Шевченка видана в Санкт-Петербурзі  в типографії Олексія Суворіна 1886 року. Наклад видання не перевищував 100 примірників. Поряд з українським текстом Тараса Шевченка подано російський переклад поета й видавця Миколи Гербеля. Передмову до книги написав знаний український історик, археолог, фольклорист Дмитро Яворницький. Книга видана до 25-річчя від дня смерті Великого Кобзаря та 45-річчя виходу поеми «Гайдамаки».

Вітаючи вихід книжки, Василь Горленко писав: «Робота молодого художника О. Г. Сластьона є ніби першою спробою ілюстрацій цілого твору Шевченка та й чи не першою серією малюнків на тему історії України».

Після видання «Гайдамаків» Опанас Георгійович продовжував ілюструвати «Кобзар» протягом усього свого життя.

Опанас Сластіон був організатором ювілейних шевченківських вечорів та збирав кошти на пам’ятник Кобзареві в Миргороді. Брав участь у конкурсі на найкращий проєкт монумента Тараса Шевченка в Києві. У 1908 р. земство Полтавської губернії видали поштівку з портретом Кобзаря (намалював Сластіон).

Опанас Сластіон відійшов у вічність 24 вересня 1933 р., на 79 році життя. Поховали митця на цвинтарі в Миргороді.

Цього року 170-річний ювілей митця за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з постановою Верховної Ради України відзначається на державному рівні.

Молодший науковий співробітник НДВ «Музей Заповіту Т. Г. Шевченка»                     Світлана КОРКАЧ

 

5 СІЧНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 165 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ ГРИГОРОВИЧА ЛЯСКОРОНСЬКОГО (24.12.1859/5.01.1860 – 1.01.1928) – ДОСЛІДНИКА АРХЕОЛОГІЇ ТА ДАВНЬОЇ ІСТОРІЇ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Василь Ляскрорнський – талановитий український історик, археолог, етнограф, нумізмат, картограф, представник історичної школи Володимира Антоновича є автором відомого історичного дослідження «История Переяславльской земли с древнейших времен до пол. ХІІІ ст.».

100 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ ДАНИЛОВИЧА ШАВЕЙКА (1924-1992) – ВЕТЕРАНА МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ, УЧАСНИКА АРХЕОЛОГІЧНИХ ТА КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Микола Данилович Шавейко – науковий співробітник, завідувач науково-дослідного відділу Переяслав-Хмельницького історичного музею (згодом – Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника), був незамінним фотографом музею, учасником археологічних розкопок у Переяславі 1960 – початку 1970-их рр.

24 ГРУДНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 75 РОКІВ МИКОЛІ ТИХОНОВИЧУ ТОВКАЙЛУ – АРХЕОЛОГУ, МУЗЕЄЗНАВЦЮ, ЦЕХ-МАЙСТРУ КИЇВСЬКОГО КОБЗАРСЬКОГО ЦЕХУ, ДОСЛІДНИКУ АРХЕОЛОГІЇ ПЕРЕЯСЛАВА

Микола Товкайло народився 24 грудня 1949 р. в с. Коров’є Хмельницької області. Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, спеціалізувався на кафедрі археології та музеєзнавства (1977-1983).

ВИПОВНЮЄТЬСЯ 150-РОКІВ ІЗ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНАТОЛІЯ ІВАНОВИЧА САВЕНКА

16 грудня 2024 року виповнюється 150-років із дня народження Анатолія Івановича Савенка (1874–1922) – відомого українського вченого-гідролога, юриста, журналіста, громадського й політичного діяча, уродженця міста Переяслава Полтавської губернії.

В’ЮНИЩАНСЬКИЙ ЦИКЛ ПОЕЗІЙ Т. ШЕВЧЕНКА 1845 РОКУ

У 1845 р. Т. Шевченком під час  другого приїзду до А. Козачковського написано 10 найкращих поезій, які ми включаємо до Переяславської осені Кобзаря.

260 РОКІВ ІЗ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА МИХАЙЛОВИЧА ДОЛГОРУКОВА (7(18).04.1764 – 4(16).12.1823) – ЗАЛИШИВ ОПИС ПЕРЕЯСЛАВА ТА ЙОГО ПАМ՚ЯТОК

І. М. Долгоруков – князь, державний і суспільний діяч, поет, драматург, мемуарист, краєзнавець, залишив нам опис Переяслава та його пам’яток станом на початок ХІХ ст.

302 РОКИ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА – ГРИГОРІЯ САВИЧА СКОВОРОДИ

Одним із духовних символів української нації є Григорій Сковорода. Це символ – мудрості, нескореності. Він є одним із ключових мислителів української культури XVIII ст. і сьогодні важко знайти людину, яка б не знала його ім’я. Значна частина чула про незвичний спосіб життя українського філософа, про слова, які він заповів написати на могилі. Але нажаль, для більшості, на цьому знання про Г. Сковороду закінчуються. На даний час можна констатувати, що про відомого мандрівника більше знають, як читають. Як наслідок, – яких тільки фантазій не почуєш про його спосіб життя, соціально-політичну орієнтацію, інтерпретацію філософських ідей…

ВИПОВНИЛОСЯ 260 РОКІВ ВІД НАРОДЖЕННЯ ЯКОВА ІВАНОВИЧА БЛАГОДАРОВА (1764–13(25)VI.1833) – ПИСЬМЕННИКА, ПЕРЕКЛАДАЧА, КРАЄЗНАВЦЯ, ДОСЛІДНИКА СТАРОЖИТНОСТЕЙ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ.

Яків Благодаров народився у 1764 р., день, місяць та місце народження на сьогодні у джерелах не виявлено. Походив із небагатого дворянського роду польського походження. Навчався у Московському університеті (1783-1788). Згодом здібний випускник, який володів французькою, німецькою, польською та латинською мовами, працював в університетській типографії перекладачем та коректором (1788-1791). Яків Благодаров брав активну участь у роботі журналу Миколи Івановича Новикова "Покоящийся трудолюбец". Спілкування з російським просвітителем, письменником і видавцем М. І. Новіковим позначилося на формуванні поглядів та творчого життя Якова Благодарова. Під його впливом він почав перекладати та писати власні твори.