Слова, винесені у заголовок, – це характеристика, що її Михайло Брайчевський дав князю Глібу. Інші дослідники на Гліба мало звертали уваги, переважно ігноруючи його. Одним словом, був він птахом невисокого польоту.

18 січня 1864 року в селі Вишнопіль Уманського повіту (тепер Тальнівського району на Черкащині) у родині збіднілого селянина Сидора та доньки священика Марії народився видатний український художник, один із основоположників книжкової графіки, талановитий ілюстратор, іконописець Іван Їжакевич.

Б. А. Шрамко народився у м. Гомелі (Білорусь) у родині залізничника. Через роботу батька родина постійно переїжджала, середню школу Борис Шрамко закінчив у Харкові. У 1937 р. був репресований батько, 16 річний Борис Андрійович змушений був опікуватися матір’ю та трирічною сестрою, підробляв приватними уроками німецької мови та історії. У 1939 р. вступив на історичний факультет Харківського державного університету (нині Харківський Національний університет імені В. Н. Каразіна). Із самого початку навчання визначився його інтерес до археології. У 1940 р. вперше взяв участь у розкопках кургану, які не вдалося завершити у зв'язку з початком Другої світової війни.

14 січня 1855 року народився Опанас Сластіон - український живописець, графік, архітектор, етнограф і громадський діяч.

На початку 1143 року Переяславль був наданий у володіння Ізяславу Мстиславичу. Це була друга каденція князя в нашому місті. Першого разу він був посаджений на переяславському столі «на Госпожин день» (15 серпня або 8 вересня – на Успіння чи Різдво Богородиці) 1132 року, але Юрій Долгорукий швидко вигнав племінника. Друге князювання було довшим і тривало до серпня 1146 року.

Житник Анатолій Архипович – детективіст, гуморист, публіцист. Народився в родині службовців 20 грудня 1945 року в селі Ташань Переяслав-Хмельницького району Київської області, де й закінчив середню школу. Працював слюсарем у колгоспі та літературним працівником в районній газеті. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка та Вищу партійну школу при ЦК Компартії України. За фахом юрист. Від 1963 року виступав у пресі з віршами, гуморесками, фейлетонами. Працював у журналах «Хлібороб України», «Сільські горизонти», «Перець», газеті «Вечірній Київ». Був членом КПРС. Член Національної спілки письменників України. Був засновником та головним редактором газет «Турбота» та «Кримінальний огляд».

Валентина Олексіївна Петрашенко (Тимченко) народилася 14 грудня 1950 р. у с. Чемер Олишевського р-ну Чернігівської обл. Закінчила з відзнакою історичний факультет (вечірнє відділення, кафедру археології та музеєзнавства) Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1969–1975).

Він є піонером в галузі практичної археології Переяслава останньої чверті ХІХ ст. Він навчався і викладав у Переяславському духовному училищі, а свої фахові заняття археологією Ф. І. Камінський розпочав у Переяславі під час роботи викладачем у духовному училищі.

Восени 1190 року князь Кунтувдій, торк за походженням, зазнав образи честі від свого сюзерена Святослава Всеволодовича. Він залишив службу, пішов до половців і два роки у спілці з половецькими ханами нападав на руські землі й мстився своєму кривднику.

Наприкінці жовтня 1845 р. Т. Шевченко вдруге приїздить до А. Козачковського. Творча продуктивність поета в цей час вражає. З-під його пера за нетривалий час вийшли такі шедеври, як написані у Переяславі поеми «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), присвята до поеми «Єретик» (22 листопада), у В’юнищі – вірш «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні, минають ночі» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня) і «Заповіт», написаний знову у Переяславі (25 грудня). Цю найпродуктивнішу пору в житті поета називають Переяславською осінню.