Православна церква вшановує пам'ять святого благовірного князя Олександра Невського, у схимі Олексія, 6 грудня (день поховання у м. Володимирі).

Олександр Невський народився 30 травня 1220 року у м. Переяславлі-Залеському. З дитячих років супроводжував у походах батька, князя Ярослава, молодшого сина Всеволода ІІІ Велике Гніздо. Час для Русі був складним: зі сходу йшли монгольські орди, з заходу насувалися шведи і німці. Після висадки шведських військ при впадінні річки Іжори в Неву 15 липня 1240 р. Олександр на чолі нечисленного війська раптово атакував супротивника і розгромив його, виявивши в бою виняткову хоробрість. Ця битва попередила загрозу ворожого нашестя з півночі. За цю перемогу народ назвав 20-річного князя Невським.

Взимку 1242 р. Олександр звільнив Псков, а 5 квітня дав Тевтонському ордену вирішальний бій на кризі Чудського озера. Хрестоносці були повністю розгромлені, а ім’я Олександра Невського уславилося по всій Русі.

Це Двонадесяте свято встановлене на честь введення Діви Марії до Єрусалимського храму для посвячення Богові, згідно з обітницею Її батьків – свв. Іоакима та Анни. Пречистій на той час виповнилося тільки 3 роки. Вона була приведена до храму у супроводі дівчаток з запаленими світильниками та хору священних пісень. На подив усіх присутніх, Богородиця легко здолала круті сходи, незважаючи на те, що була зовсім маленькою. Першосвященик (за деякими джерелами, це був св. Захарія, майбутній батько пророка Іоанна Предтечі) зустрів Її при вході до храму і, за особливим натхненням Божим, увів Її до Святая Святих, куди навіть сам, за законом, мав право заходити тільки раз на рік.

Архангел Михаїл у Писанні називається «князем», «Вождем воїнства Господня». Ім’я «Михаїл» означає «Хто, як Бог». Його називають Архістратигом, тому що він очолив небесне воїнство, котре повстало проти янголів – відступників від Бога та їх предводителя Люцифера (Денниці).

Св. Димитрій народився у ІІІ ст. у м. Фессалоніках (зараз – Салоники). На той час римські імператори, дотримуючись язичницьких вірувань, влаштовували гоніння на християн. Батьки його були слов’янського походження і таємними християнами.

Православні християни двічі на рік відзначають велике свято ікони Казанської Божої Матері – 21 липня і 4 листопада.

Свято Покрова Пресв. Богородиці відзначається Православною Церквою щорічно 14 жовтня (1 жовтня за ст. ст.). Цього дня в Україні традиційно святкується День українського козацтва, а з 2015 р. цей день став офіційним вихідним на честь відзначення Дня захисника України.

21 травня, 3 липня і 9 жовтня Православна Церква шанує пам’ять св. Іоанна Богослова. Він ніс людям Слово Боже і проповідував любов, вважаючи її головною життєвою заповіддю. За це й отримав незвичайне для святого старця романтичне ім’я – Апостол любові.

Св. Сергій Радонезький прожив довге і праведне життя, його біографія наповнена яскравими подіями. Народився він у 1314 р. у сім'ї заможних ростовських бояр – Кирила і Марії. Хлопчика назвали Варфоломієм. Із самого початку свого життя, ще навіть до народження Сергій  (до чернечого постригу – Варфоломій) відзначений небесними знаменнями. Він тричі кричить під час Літургії в материнській утробі, відмовляється брати груди матері у пісні дні, не приймає молока від годувальниці.

Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії святкується Церквою, як день всесвітньої радості. 

Усікновення глави Іоанна Предтечі – свято, котре Православна Церква відзначає 11 вересня (29 серпня за ст. ст.). Свята Церква шанує Іоанна Предтечу вище всіх святих після Богоматері. Священне передання зберегло деякі подробиці мученицької кончини Предтечі Господнього, яка відбулася у 32 р. по Р.Х.