Історичний календар. Обрядовість

В очікуванні Світлого Воскресіння Христового

Великдень в уяві наших пращурів – свято цілковитої перемоги тепла над холодом, життя над смертю.

НА БЛАГОВІСНИКА ГРІМ ЗЕМЛЮ ПРОБУДЖУЄ

Наступного дня по святу Благовіщення Пресвятої Богородиці церква відзначає Собор Архангела Гавриїла (8 квітня). Народна назва цього свята Благовісника, або ж Гаврила. Архангела Гавриїла прийнято називати в народі Благовісником, бо саме він, за християнською традицією, приніс благу вість Діві Марії про народження нею Сина Божого.

8–16 КВІТНЯ 2020 Р. ІУДЕЇ СВЯТКУЮТЬ ПЕСАХ

Песах – одне з найбільших свят єврейського народу. Відмічати свято починають ввечері  на 14 день весняного місяця нісан. Це перший місяць біблійного року в єврейському календарі, який відповідає приблизно березню-квітню григоріанського літочислення. В 2020 р. іудеї відзначають свято з 8 по 16 квітня. Назва свята пов’язана із звільненням єврейського народу від єгипетського рабства. Фараон відмовився відпускати євреїв з рабства, за це на нього та його народ Бог послав 10 жорстоких напастей: вода в Нілі перетворилася на кров, напад жаб, вошей, смерть худоби, поява у єгиптян виразок, що не загоювалися, загибель врожаю від граду і нападу сарани, триденний морок. Найстрашніша ж кара – смерть всіх первонароджених дітей у кожній сім'ї. За повелінням Бога, дверні косяки будинків євреїв були помічені кров’ю ягнят. Кара Всевишнього оминула єврейські родини, Бог «пройшов повз» (пасах) з карою і єврейські діти були врятовані.

СИТИСЯ, КВАШО, МЕДИСЯ, ПАТОКОЮ БЕРИСЯ…

До нині призабутих, але в недалекому минулому улюблених в народі страв належить кваша. Про те, що вона була в раціоні майже кожної української родини вказує навіть приказка - «в нас просто: борщ, каша, третя кваша». Ось так один влучний вислів характеризує матеріальний статок і повсякденний побут українця в ХІХ – першій половині ХХ ст. Потрібно наголосити, що квашу в означений період можна було побачити виключно на селянському столі. Хоча, за свідченням дослідників, у першій половині ХІХ ст. її вживали «как лакомое кушанье» і в родинах поміщиків середнього достатку.

30 БЕРЕЗНЯ – «ТЕПЛОГО ОЛЕКСИ»

30 березня за новим стилем (17 березня за старим стилем) свято «Теплого Олекси» – чоловіка Божого, який жив на межі ІV-V століть, був римлянином, належав до знаного роду його батьки були благочестивими християнами допомагали знедоленим.

«ІДИ КУТЯ ІЗ ПОКУТЯ, А ТИ УЗВАР НА БАЗАР»

Традиційною обрядовою стравою на Переяславщині в період зимових святок була кутя. В нашому регіоні її готували двічі: на Свят-Вечір та перед Йорданом. Сьогодні кутю зазвичай готують із рису, зерен пшениці, додаючи до неї різних «добреників». А не так давно в селах Переяславщини готували кутю переважно із ячмінного зерна, обов’язково додаючи мак, зерна горіха, пізніше ізюм та поливаючи медовою ситою на узварі.

«НА ЩАСТЯ, НА ЗДОРОВ’Я, НА НОВИЙ РІК!»

За тиждень після Коляди, напередодні Нового Року – Щедрий Вечір (13 січня). За християнським календарем це день Меланії. Цього дня з обіду починаються щедрівки, обов’язковим приспівом яких було: «Добрий вечір, Щедрий вечір!». Вечору під Новий рік справді годилося бути щедрим. Вірилося, якщо щедро буде в хаті цього вечора, то і весь наступний рік буде щедрим на врожай, на добро, на дитячий сміх.

22 ТРАВНЯ – СВЯТО ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ СВ. МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ. ІКОНИ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ У ФОНДОВОМУ ЗІБРАННІ НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»

Святий Миколай – великий угодник Божий, святитель і чудотворець. Його ім’я відоме в усьому світі, на честь нього називали і продовжують називати церкви, собори та монастирі.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

28 квітня весь православний світ відзначає Пасху або Великдень.

День святкування Великодня встановлений Першим Вселенським Собором у 325 р., а яйце, що попало у його ритуал із дохристиянської обрядовості, також увійшло в церковний побут. Легенди про звичай дарування на Великдень фарбованих яєць з’явилися ще в І ст. від Р. Х. За релігійними віруваннями, що побутують на Гуцульщині, писанки, як символ спокутування та воскресіння Ісуса Христа, з’явилися одночасно з Його великою жертвою: коли було схоплено Ісуса, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй Сина. За звичаєм, за це Вона принесла у фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було в Неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті він відповів: “Ні, я не віддам Його Тобі”. З розпачу в Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на них з’явилися подряпини. Коли Матір Божа підібрала їх і побачила в цьому Господній знак, віднесла апостолам – учням Ісуса, промовила: “От знак Господень, Він воскресне!”.

«…За тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко…»

Празник Христового Воскресіння, що належить до найбільших празників у році, характерний надзвичайно довгим приготуванням. Все ближче і ближче кінець Великого посту. В останню його неділю церква святкує урочистий Вхід Ісуса Христа в Єрусалим. В передмісті Ісуса зустрічало багато народу. Люди з пальмовим віттям вийшли на вулиці й вітали Господа, який в’їхав до міста на віслюку. Чому саме цю тварину вибирає Господь? Як відомо, кінь – символ війни, на яку воїни вирушали на конях, а осел є символом миру: він повільний і придатний для роботи лише в мирний час. Спаситель підкреслює цим, що з миром в’їжджає він у це місто.