Історичний календар. Обрядовість

ПЕРШИЙ ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Весь перший тиждень Великого посту (цього року: 27 лютого – 5 березня)  в народному календарі називався Збором, а субота першої седмиці Великого посту – Збірною або Федоровою суботою. Саме до цього дня відноситься давній звичай писати на глечиках хрести. Так, в 20-х роках ХХ століття українською етнологинею Євгенією Спаською було зафіксоване свідчення гончара Дениса Щербака з Чернігівського повіту. Не одразу і не дуже охоче, остерігаючись, щоб з цього не зробили сміху, він повідомив, що мітить хрестом лише ті глечики, які виробляє один раз на рік, а саме в Зборну суботу. «Він сідав формувати їх, коли дзвони скликали парафіян на вечірню службу і робив стільки, скільки встигне до кінця служби Божої, помічаючи всі глечики хрестами… Не всі гончарі знали і робили це, а баби за ними страшенно побивалися, бо вірили, що в такому посуді буває найкращий збір – одстоюється молоко майже на все горло».

В деяких місцевостях в цей день дівчата варили кашу з маком і закопували горщик з нею в землю.

«Закопали горщик каші ще й кілком прибили

Щоб на нашу вулицю парубки ходили.

Закопали горщик каші ще й ракові клешні,

Щоб ходили парубки далекі й тутешні».

 

Старший науковий співробітник Музею українських обрядів                                                            Зубер Світлана Миколаївна

15 ЛЮТОГО – СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ

Українці вважали, що саме цього дня зима з літом зустрічається. Крім того, спостерігали за погодою: якщо на Стрітення мороз, то літо буде жарке, а коли хмарно – будуть часто йти дощі. Коли на Стрітення півень води з калюжі нап’ється, то на Юрія (6 травня) корова напасеться.

25 СІЧНЯ – ТЕТЯНИ ВОДОХРЕСНОЇ

Пов’язане це свято з православним днем пам’яті великомучениці Тетяни Римської. Українці йшли до церкви поставити свічку і помолитися святій Тетяні. Вірили, що вона подарує успіхи, зокрема у навчанні. Цього дня господині випікали хліб у вигляді сонця, цим самим запрошуючи світило якнайшвидше прогрівати землю і накликати весну.

КУТЯ

Кутя – традиційна ритуальна страва новорічно-різвяного циклу українців. ЇЇ готують тричі: на Святвечір – Багата кутя, перед Старим Новим роком – Щедра кутя, у переддень Водохреща – Голодна кутя. Перед вечерею кутю ставлять на найпочесніше місце в хаті – на покуті під образами.

СВЯТВЕЧІР ТА РІЗДВО

Святвечір –  родинне свято, що об’єднує всіх за святковим вечірнім столом. Сила нашого народу в єдності, а отже вечір перед Різдвом – то особливий час, щоб ми наповнились силою, підтримкою та надією на краще. Українці здавна вірили, що певна послідовна підготовка гарантує злагоду та затишок в домі. Господиня встеляла сіном стіл та покривала його килимом, поклавши по кутах обереги: часник та гроші. Головною стравою є кутя – що має давню історію та безліч способів приготування.

Свято Рош ха-Шана

Музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» протягом десятиліть зберігає культуру, традиції прадавнього єврейського народу, навчає повазі до культури різних етносів та популяризує творчість єврейського письменника. У переддень свята Рош ха-Шана у Музеї класика єврейської літератури Шолом-Алейхема відбувся захід, на якому представлено розповідь про історію єврейського Нового року та презентовано традиційні  святкові страви.

ЧОМУ ЛЮДСТВО ЗАВЖДИ ЖИЛО В ОЧІКУВАННІ КІНЦЯ СВІТУ?

За уявленнями правовірних християн, найважливішою подією в історії людства є Друге пришестя Христа, за яким назирці йде Кінець світу та Страшний суд, де повинна визначитися доля кожного – чи життя вічне, чи вічні муки. Земний світ тимчасовий, терміни його існування і момент кінця відомі лише Богу – у Святому письмі неодноразово підкреслювалося, що дати кінця світу не можуть знати ані ангели, ані люди.

ЯКИЙ НОВИЙ РІК РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ 14 ВЕРЕСНЯ ТА ЩО ТАКЕ ІНДИКТИ

Поділ часу на роки зумовлений обертанням Землі навколо Сонця. Повний цикл обертання (тропічний рік, який є основою григоріанського календаря) відбувається за 365 днів, 5 годин, 48 хвилин, 46 секунд (на 2000-ий рік). Потреба обліку часу пов’язана із трудовою діяльністю людей. А от визначення дати початку року – це вже їх довільний вибір.

Щорічно 4 серпня відзначають незвичайне свято – День гойдання на гойдалці

 Гойдалки відомі з давніх часів і поширені серед багатьох народів світу. В Україні їх називали «гойдалки», «колиски», «орелі», «шехалки», «качелі». У давнину дітвора скручували гілки двох сусідніх дерев і, прикріпивши примітивне сидіння з кори, качалися досхочу. На гойдалках зазвичай гойдаються діти, для яких гойдалки виступають в якості відносно дешевого тренажера широкого спектру дії. Дитина не просто отримує задоволення від гойдання, формується її вестибулярний апарат. Паралельно дитина вчиться боротися з негативними емоціями: захват від гойдання сильніше, ніж страх впасти.

АНДРІЮ, АНДРІЮ… (13 грудня)

День Андрія Первозванного один із найцікавіших у році, особливо для молоді. Від нього віє чарівною українською стихією.

У ніч під Андрія дівчата ворожили на долю. Набирали в пелену насіння конопель, сіяли по снігу та приспівували:

«Андрію, Андрію, конопельки сію,

Спідницею волочу, заміж вийти хочу».