В традиційній культурі українців існував цікавий звичай пошанування певних днів тижня. Такою повагою найбільше користувалися понеділок, четвер і п’ятниця. Запровадив піст тричі на тиждень архієпископ Л. Баранович у 1677 році. Цікаво, що святкування пісних днів тижня практикувалося здебільшого жінками, причому переважно заміжніми. В ці дні у звичаї було молитися, постувати та не виконувати певні види робіт по господарству (наприклад, прясти у п’ятницю).
Історичний календар. Обрядовість
Великдень – найшанованіше свято православних християн. Із давних-давен в Україні випікали великодній хліб - паски. Тривалий час у побуті українців великодня випічка мала сакральне значення. На початок XIX ст. зберігається сакральна роль пасок.
Великдень – одне з найвеличніших свят в Україні. Його не можна уявити без спеціального великоднього хліба. Випікання великоднього хліба має глибоку християнську традицію. Відповідно до існуючої в Україні звичаєвої практики господині й нині печуть кілька різновидів великоднього хліба, що часом мають різні назви. На Переяславщині найбільш уживаною є назва «паска».
У всіх слов’ян з Великоднем пов’язано багато народних звичаїв. Можна стверджувати – весняне свято існувало вже у слов’ян-язичників, і тільки потім на нього наклалась християнська Пасха. Спершу в цей день урочисто вшановували весняне сонце, символом якого було яйце, пробудження життя після зимового сну.