Історичний календар. Обрядовість

Культ святого Бориса на Переяславщині. 15 травня вшанування пам’яті святих князів страстотерпців Бориса і Гліба

   За православним календарем 15 травня ‑ день пам’яті святих благовірних князів Бориса та Гліба, молодших синів хрестителя Русі рівноапостольного князя Володимира.

Святий Юрій на коні їде

  Юріїв день – 6 травня – велике свято через особливу повагу християнського світу до змієборця Георгія. Цей святий спрадавна вважався покровителем землеробства і скотарства. Юрій відмикав небо і пускав росу-дощ на землю, відмикав землю і все росло, зеленіло, будив кров землі – воду. На день Св. Юрія весна вже тут, поміж нами, зійшла на землю й господарює в повну силу. До Юрія, якою б пишною і соковитою не була трава, – не можна було її торкати, ані скотину на неї випускати, бо, як потривожиш землю, земля не забуде потривожити тебе.

6 травня – св. Великомученика Георгія Побідоносця

6 травня православна церква вшановує пам’ять святого великомученика Георгія (Юрія) Побідоносця.

Обрядовість, пов’язана із Правою середою

На четвертому тижні (25-тий день) по Великодню припадає Права середа, цього року – 2 травня. Цей день ще називають Переполовенням, Рахманським Великоднем. За М. Максимовичем «… назва Рахманський Великдень була вживана на Волині, Поліссі, у Червоній Русі і нагадувала про рахманів, які колись жили в цих краях». За О. Воропаєм «… шкаралупи з яєць, викинені на Великдень на воду, допливають до якихось людей, що живуть за далекими морями й називаються рахманами; вони не знають, коли має бути великдень і чекають крашанок з України…».

30 КВІТНЯ СВЯТКУЮТЬ ДЕНЬ СВЯТОГО ЗОСИМА – ПОКРОВИТЕЛЯ БДЖІЛЬНИЦТВА

30 квітня у народі відзначають День святого Зосима, якого здавна вважають заступником бджіл і покровителем бджолярів. Духовні розповіді, дійшовши до наших днів, свідчать, що подорожуючи по далеких країнах, преподобні Зосима і Саватій соловецькі за велінням Божим принесли в руків’ї палиці матку бджолину і, пустивши її в землю слов’янську, поклали початок бджільництва.

«БАБКИ Й МАТЕРІ ПОНЕДІЛКУВАЛИ, ТА Й НАМ ЗАКАЗАЛИ»

В традиційній культурі українців існував цікавий звичай пошанування певних днів тижня. Такою повагою найбільше користувалися понеділок, четвер і п’ятниця. Запровадив піст тричі на тиждень архієпископ Л. Баранович у 1677 році. Цікаво, що святкування пісних днів тижня практикувалося здебільшого жінками, причому переважно заміжніми. В ці дні у звичаї було молитися, постувати та не виконувати певні види робіт по господарству (наприклад, прясти у п’ятницю).

ПАСКІВНИЦІ З ФОНДОВОГО ЗІБРАННЯ НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»

Великдень – найшанованіше свято православних християн. Із давних-давен в Україні випікали великодній хліб - паски. Тривалий час у побуті українців великодня випічка мала сакральне значення. На початок XIX ст. зберігається сакральна роль пасок.

ГОТУЄМО ПАСКУ ЗА РЕЦЕПТАМИ ХІХ СТОЛІТТЯ

Великдень – одне з найвеличніших свят в Україні. Його не можна уявити без спеціального великоднього хліба. Випікання великоднього хліба має глибоку християнську традицію. Відповідно до існуючої в Україні звичаєвої практики господині й нині печуть кілька різновидів великоднього хліба, що часом мають різні назви. На Переяславщині найбільш уживаною є назва «паска».

СИМВОЛ ВОСКРЕСІННЯ

У всіх слов’ян з Великоднем пов’язано багато народних звичаїв. Можна стверджувати – весняне свято існувало вже у слов’ян-язичників, і тільки потім на нього наклалась християнська Пасха. Спершу в цей день урочисто вшановували весняне сонце, символом якого було яйце, пробудження життя після зимового сну.