Близько 42 року Апостол Петро за повелінням царя Ірода Агриппи був ув’язнений за проповіді про Ісуса Христа. У в’язниці він був прикутий двома залізними ланцюгами. Вночі, напередодні суду, Ангел дивним чином звільнив його від оков та вивів із в’язниці. Християни підняли вериги та зберігали їх як коштовну річ (веригами називали кайдани, ланцюги, окови святого Апостола Петра).

8 січня – день пам’яті преподобного Григорія Чудотворця. Чернець Києво-Печерського монастиря, прийняв постриг від самого Феодосія Печерського. Володів молитовним даром – силою слова проганяв нечисту силу, а також володів даром пророцтва. Згідно з джерелами, творив чудеса, міг приспати злодіїв на п’ятеро діб чи зробити їх нерухомими і невидимими. А потім змусити розкаятися і чесно працювати на благо інших, а це мабуть найбільше чудо – спасіння людської душі. Статків не мав, у його келії були лише книги. Неординарна особистість, авторитетний шанований старець.

Рош ха-Шана або Єврейський Новий рік не має чіткої дати святкування, настає в юдейському календарі з молодиком сьомого місяця тішрей і відзначається кілька днів. У 2023 році період святкування розпочнеться ввечері 15 вересня і триватиме до вечора 17 вересня й ознаменує для юдеїв настання нового 5784 року. Для єврейського народу це свято дуже важливе, адже з давніх давен вони вважають його днем створення світу.

Подібно до всіх єврейських свят, цей день проводять у молитві. Молитви, що читають в Рош ха-Шана, повинні містити десять іудейських текстів, які згадують Бога як царя, десять текстів, які згадують Бога, який пам'ятає все, і десять текстів, в яких згадується шофар - баранячий ріг, один з головних атрибутів свята.

Шофар, в який сурмлять у ході ранкової молитви, закликає вірян на Божий суд і нагадує про агнця, якого Авраам приніс у жертву замість свого сина Ісаака. Це символізує готовність кожного віруючого до самопожертви.

За традицією, у цей день Бог визначає долі людей на наступний рік: іудеї вірять, що на Новий рік на небесах вирішується, хто буде жити у достатку, хто в бідності, а кому судилося померти. Вважається, що щире покаяння і вихваляння Творця здатні вплинути на його рішення, щодо долі людини.

Святкова трапеза також багата різноманітними звичаями. Розпочинається вона традиційно з Кидуша – благословення над бокалом вина. В цей день євреї їдять багато солодкого для того, щоб новий рік був для них солодким. Традиційно на святковий новорічний стіл прийнято подавати: яблука з медом, щоб рік був солодким і щасливим; голову (риби або барана), щоб цілий рік бути попереду, а не у хвості; рибу, як символ плодючості; моркву, нарізану кружальцями – символ багатства, адже вважається, що у дні Нового року визначається, в тому числі, і матеріальний добробут людини на майбутній рік; халу з родзинками, щоб рік пройшов у здоров’ї та достатку; овочі й фрукти для гарного урожаю. Не їдять юдеї у святкові дні кислу і гірку їжу, щоб наступний рік не приніс біди.

Ще один обряд, пов'язаний з єврейським Новим роком, – ташлих – символізує позбавлення від гріхів року, що минає. Юдеї приходять на берег водойми, моляться, висипаючи при цьому у воду крихти з кишень, ніби згодовуючи свої гріхи рибі.

Після Рош ха-Шана для іудеїв починаються "Дні трепету" – 10 днів молитов і каяття, а кульмінацією цього періоду є свято Йом-Кіпур – "День спокути".

Вітаємо іудеїв з світлим святом Рош ха-Шана! Шана това уметука! Доброго і солодкого вам року!

Шостого травня святкували наші пращури  Юріїв день. Це свято в українців завжди було у великій пошані, воно вщерть наповнене давніми народними обрядами та віруваннями. Святий  вважається покровителем землеробства і скотарства. В цей день весна сходить на землю, вона вже тут, поміж нами, господарює в повну силу. Святий Юрій відмикає небо і випускає росу-дощ на землю, будить кров землі – воду, відмикає землю і все росте, зеленіє.

Сьогодні за вікном ХХІ ст., але до цього часу весняне свято Пасхи у всіх українців асоціюється із обрядовим великоднім хлібом. Він має особливе значення, бо символізує духовне очищення та просвітління людини.

7 квітня на Благовіщення усе святкує: і вода, і трави, і тварини, і люди. Навіть пташка гнізда собі на Благовіщення не в’є, дівки кіс не заплітають. У давнину казали, що цього дня Господь благовістить землю й розкриває її для сівби. На Благовіщення не починали засівати нив, до цього дня не працювали на землі, бо «архангел Гавриїл одмикає землю і од того часу зачинає земля давати ростєніє всякого зела». Вважали, що до Благовіщення не можна городити тин, бо цим можна загородити хмари і потім не буде дощу. На Благовіщення також нічого не пекли, «щоб роси не запікать, бо буде посуха».

Песах – одне з найбільших свят єврейського народу. Щороку дата Песаха різна, визначається за місячним календарем. Починається святкування на 14-й день весняного місяця Нісан. Це перший місяць біблійного року в єврейському календарі, який відповідає приблизно березню-квітню григоріанського літочислення. В Ізраїлі святкування Песаха триває тиждень, а поза країною – 8 днів.

30 березня (за новим стилем) – свято Теплого Олекси. Так у народі називають день святого Олексія, чоловіка Божого, перше по-справжньому весняне свято, коли тепло має остаточно перебороти холод. У цей день вівсянка засвище свою пісеньку: «Покинь сани, бери віз!», а щука-риба хвостом лід розіб’є».

Зі святом Сорока Мучеників наші предки пов’язували початок весни, адже наступало весняне рівнодення. Кажуть: «Від Сорока Святих ще сорок морозів буде», - і якщо не всі сорок бувають протягом весни, то решти чекають улітку. Вірять, що в цей день неодмінно з неба має впасти сорок лопат снігу – кожен святий скине по одній, але це вже буде останній сніг і можна починати вимітати його з кожного кутка. «Ці святі, всі сорок, беруть кожен собі по лопаті і по мітелці і замітають геть усе небо. І геть усі закутки в небі, де які є, повичищають; і ще кожний святий собі добуде по сорок лопаток снігу. То вже од того дня на небі снігу нема».

За старим стилем це перший день весни, а тому казали: «Байбак свисне, а зима здасться». Проте повсюдно було відомо, що «Явдоха ще потрусить фартуком», віхола не забариться та й морози ще ймовірні. На Євдокію селяни особливо пильнували за погодою, щоб передбачити, якою буде весна й літо. Все було варте уваги, особливо уважно спостерігали за віщуном майбутнього літа – вітром. Якщо вітер теплий, то й літо буде теплим, коли крутить млини, то й снопи перевертатиме в полі, якщо віє від Дніпра (з заходу) , то риба ловитиметься, якщо від степу (зі сходу), то рік буде добрим на бджоли, а коли з низу Дніпра (з півдня), то хліб зародить. Як Явдоха ясна, то й пшениця рясна.