В українському селі після відміни кріпосного права змінилась соціально-економічна структура українського села. Українське селянство стало складатись з відносно багатих селян, господарів середнього достатку, та бідних селян.
Завдяки плідній праці, ініціативності, землеробського таланту в поєднанні з експлуатацією односельців близько 13% селян вдалося збільшити наділи і накопичити деякі багатства. Землю купували, орендували. В середньому на одне господарство припадало 30-35 десятин землі. Господарства заможних селян були добре забезпечені як господарськими будівлями так і засобами виробництва.
Садиба включає:
Хата кін. ХІХ ст., збудована у с. Гайшин Переяславського повіту Полтавської губернії (с. Гайшин Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.), має дві спальні, вітальню, кухню, хатину. У меблюванні та оздобленні поєднано традиційні речі вжитку (ткані рушники, скатерті, мальовані скрині, народний одяг, глиняний посуд) із міщанськими (грамофон, фісгармонія, шафа, комод, картини тощо).
У дворі господарські будівлі:
Комора с. Шевченкове Лохвицького району Полтавської обл. Комора – господарська будівля для зберігання зерна та господарського реманенту. Споруда збудована в кінці XIX ст. в с. Манькова Прірва (нині с. Червоне). У 30-х рр. ХХ ст. комору було перевезено в с. Шевченкове Лохвицького району Полтавської області. Будівля складена з тесаних дубових та осикових колод. Вінця зрубу ретельно припасовані. У плані споруда квадратної форми, складається з двох частин: відкритого ґанку, влаштованого на чотирьох стовпах, та закритого приміщення. Обидві частини – під одним спільним двосхилим дахом із заліза. Двері та підлога – із дощок.
Комора демонтована, перевезена та встановлена на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в 1979 р.
Комора з с. В’юнище Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. Споруда збудована в 60-х рр. ХІХ ст. Будівля складена із рублених, тесаних дубових брусів. У плані прямокутної форми, складається з двох частин: відкритого ганку-навісу, що влаштований на чотирьох фігурних стовпах, та закритого приміщення. Обидві частини – під одним чотирисхилим дахом, вкритим залізними листами. Підлога та двері виготовлені з дощок. Стеля – з шалівки. Об’єкт демонтований, перевезений та встановлений на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в 1974 р.;
Комора з с. Козинці Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. Збудована в 70-х рр. ХІХ ст. У 30-х рр. XX ст. її було перевезено на територію колгоспу, де вона використовувалася як склад. Стіни комори складені з рублених, тесаних дубових брусів. У плані – квадратної форми. Будівля складається з двох частин: відкритого ґанку-навісу, що влаштований на чотирьох стовпах, та приміщення. Підлога та двері з дощок, стеля – із шалівки, дах – чотирисхилий, вкритий залізом.
Комора демонтована, перевезена та встановлена на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в 1974 р.
Клуня – господарська будівля для обмолоту збіжжя. Споруда збудована в 90-х рр. ХІХ ст. в с. В’юнище Переяславського повіту Полтавської губернії, у дворі заможного селянина. Вона має невисокі стіни, плетені з лози, закріпленої на каркасі з присох. Дах чотирисхилий, очеретяний, влаштований на коньковому сволоці, що спирається на вкопані вздовж середньої вісі споруди дві дубові сохи з «рогульками». Крокви даху, попарно зв’язані між собою тиблями, верхніми кінцями спираються на сволок, нижніми на колоди (ощепини). Ощепини закріплені на присохах. На фасадному боці, по центру, навішені на бігунах високі дощані ворота. Об’єкт демонтований, перевезений та встановлений на території Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в 1971 р.;
Повітка з с. Рудяків Бориспільського р-ну Київської обл. Повітка – господарська будівля для худоби та коней. Споруда збудована місцевими майстрами у 80-х рр. ХІХ ст. Підлога комори земляна, стіни – з соснових тесаних плах, покладених в дубові шули. На фасадному боці – розташовані двоє дощаних дверей. Між ними, ближче до лівих дверей, розташоване невеличке віконце. Ще два віконця – на правій та лівій причілкових стінах, ще одне – на задній стіні. Стеля відсутня. Дах – двосхилий, очеретяний, спирається на попарно скріплені дерев’яними тиблями та жердинами-латами крокви, які нижніми кінцями кріпляться до ощепин. Об’єкт демонтований, перевезений та встановлений на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в 1974 р.
Саж с. Рудяків Бориспільського р-ну Київської обл. Саж – господарська будівля для свиней. Споруда збудована місцевими майстрами в 70-х рр. ХІХ ст. в с. Рудяків Переяславського повіту Полтавської губернії в дворі заможного селянина. Це – зрубна, прямокутна в плані будівля. Її стіни складені із рублених, тесаних брусів. На одній із повздовжніх стін розташовано двоє дверей. Дах – чотирисхилий, очеретяний. Основа споруди встановлена на каменях.
Об’єкт демонтований, перевезений та встановлений на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в 1974 р.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. ПА-50 (1). Фонди НІЕЗ «Переяслав».
Науковий спіробітник НДФ "Музей хліба" Тонконог О.І.
