Комплекс споруд «Садиба гончара»

Гончарство – обробіток глини та виготовлення різноманітного посуду, цегли, кахлів й іншої кераміки. Розквіту гончарства в Україні сприяла наявність в її надрах покладів високоякісних червоних, червоно-бурих та святло-сірих глин. На заняття гончарним промислом штовхало селян малоземелля. Навіть у одному й тому ж селі ремеслом у першу чергу займалися ті, в кого були неродючі ґрунти, або ті, хто зовсім не мав землі.

Садиба гончара включає хату, збудовану в кінці ХІХ ст. у с. Студеники Переяславського повіту Полтавської губернії, та комору, збудовану у 80-х рр. ХІХ ст. у с. Добраничівка колишньої Капустинської волості, Переяславського повіту. Хата збудована у ХІХ ст. у с.Студеники Переяславського повіту Полтавської губернії. Перевезена та встановлена на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у 1968 р. Комора збудована у 80-х р. ХІХ ст. у с. Добраничівка колишньої Капустинської волості, Переяславського повіту. У 30-х рр. ХХ ст. передана у суспільну власність.  Споруда перевезена та встановлена на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в серпні – вересні 1968 р.

У хаті відтворено інтер’єр житлової кімнати. У хатині – майстерню гончара, з гончарними кругами, необпаленим глиняним посудом, речі побуту. У сінях на лавах експонується обпалений глиняний посуд різної форми, кахлі, на долівці – ємності для зберігання зерна.

       Завідувач НДС "Музею історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини"                       Дем'яненко Н.Д.