Музеї

ОПЕРАЦІЯ «ЗАПАД»

Категорія: Історичний календар. Події Створено: П'ятниця, 22 жовтня 2021, 12:38

21 жовтня 2021 року виповнюється 74 роки операції «Запад». Це була не єдина, але наймасовіша депортація, здійснена радянською владою в Західній Україні. Головне завдання операції – приборкання національно-визвольного руху. Операція готувалася дуже ретельно. Насамперед, були складені списки переселенців (члени родин учасників ОУН і повстанців), які неодноразово перевірялися. Депортації підлягало населення Волинської, тодішньої Дрогобицької (з травня 1959 року включена до складу Львівської обл.) та Станіславської (з листопада 1962 року Івано-Франківська обл.), Львівської, Рівненської, Тернопільської й Чернівецької областей.

Дослідники припускають, що задум провести в західноукраїнському регіоні чергову і наймасштабнішу репресивну акцію належить заступнику міністра державної безпеки СРСР генерал-лейтенанту С. Огольцову та міністру державної безпеки УРСР генерал-лейтенанту С. Савченку. Посилаючись на матеріали, що зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, дослідники стверджують, що О. Огольцов і С. Савченко у спільному листі на ім’я міністра держбезпеки СРСР генерал-полковника В. Абакумова від 24 травня 1947 р. просили дозволу продовжити депортаційну практику, мотивуючи своє прохання наступним чином: «Виселення сімей оунівців та бандитів, як показав досвід, стало вельми ефективним засобом боротьби з оунівським підпіллям та бандитизмом, значною мірою сприяло розкладанню підпілля та банд, викликало явку з повинною, ускладнювало оунівським керманичам вербовку нових членів ОУН та бандитів, штовхало тих хто з’явився з повинною на активну боротьбу з бандами, скорочувало базу пособників, так як місцеве населення, боячись такої репресії, як виселення сімей, відмовлялось надавати бандитам матеріальну допомогу».

Ініціативу силових структур нанести черговий удар по «націоналістичному підпіллю» підтримало Політбюро ЦК ВКП(б) своїм рішенням від 13 серпня 1947 р. (П59/123). На виконання постанови вищого політичного керівництва країни міністр державної безпеки СРСР В. Абакумов 22 серпня 1947 р. видав наказ за № 00430 «Про виселення сімей засуджених, убитих, перебуваючих на нелегальному становищі, активних націоналістів та бандитів з території західних областей України». Наступним кроком була Постанова Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1947 року «Про виселення із західних областей УРСР членів родин оунівців», яка сприяла пришвидшенню термінів виконання задуманого. В документі йшлося про необхідність забезпечення вугільної промисловості СРСР робітниками з числа родин підпільників і членів УПА. 10 жовтня 1947 року міністр внутрішніх справ УРСР Т. Строкач затвердив план оперативних заходів по своєму відомству.

Проведення операції «Запад» готували у режимі цілковитої секретності. До операції залучили співробітників МДБ, МВС та військовослужбовців. Напередодні їм читали лекції, проводили бесіди про «ворожу сутність українських націоналістів», успіхи Радянської влади у розвитку народного господарства. На місцях секретарі райкомів і начальники підрозділів МДБ довідалися про її проведення за 2-3 дні до початку, інші виконавці – у момент проведення.

Здійснити каральну операцію спецслужби планували впродовж одного дня – 21 жовтня 1947 року. Для проведення операції було залучено 15 750 осіб керівного складу силових відомств та близько 30 тисяч солдат. У більшості регіонів операція розпочалася о 6-й годині ранку. «Передовиком» стала Рівненська область, у якій виконавці злочинної акції впоралися із завданням і звезли людей на відправні пункти загалом за 3-4 години. Проте, у Станіславській та Чернівецькій областях виконанню операції завадили складні погодні умови. Сильна віхола, що розпочалася напередодні, спричинила у деяких районах сніговий покрив до 2-х метрів. Оперативники вимушені були застосувати танки та бронетехніку. Проте це не дало швидкого очікуваного результату. Приміром, у Чернівецькій області збирання людей для депортації довелося відтермінувати до 23 жовтня. У більшості ж випадків операцію вдалося здійснити до настання сутінків 21-го жовтня.

Подальше транспортування відбувалося залізницею із 87 станцій. Так, 22 жовтня 1947 року о 6 годині 38 хвилин відправився перший ешелон зі станції Ковель до станції Усяти Томської області. Він віз 1 тис. 293-х людей, відірваних від домівки, позбавлених майна. Останній ешелон вирушив у східному напрямку 26 жовтня. Операцію «Запад» було завершено. Більшість потягів зі «спецпереселенцями» прибули на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР. Окрім того, «активних українських націоналістів» відправили під конвоєм в Омську область для роботи на підприємствах і в сільському господарстві. На всіх них чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру.

Кількісні показники по операції «Запад» у документах радянських спецслужб неодноразово уточнювалися. У «Довідці про кількість сімей активних учасників...» від 27 травня 1948 року йдеться про виселення 26 тис. 332-х родин, загалом 77 тис. 791 особа: 18 тис. 866 чоловіків, 35 тис. 685 жінок та 23 тис. 240 дітей до 15 років.

Молодший науковий співробітник

НДВ «Музей-діорама Битва за Дніпро в районі

Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року                                       Леонід Чирка