Музеї

До дня відкриття фінальнопалеолітичної стоянки Семенівка 1

Категорія: Історичний календар. Події Створено: Середа, 30 червня 2021, 17:29

Рік 1984 був багатий на знакові події в історії людства, що мали глобальне, загальнопланетарне значення: в США в продаж надійшли перші комп'ютери  "Apple Macintosh"; Американський астронавт Брюс Маккендлес, командир космічного корабля "Challenger", став першою людиною, що вийшла у відкритий космос без страхувального пристрою при допомозі спеціального апарату на реактивній тязі (крісло); 9 лютого помер Генеральний секретар ЦК КПРС Ю.В.Андропов і невдовзі , 13 лютого, цю посаду обійняв не менш підстаркуватий прихильник політики Л.І.Брежнєва (епоха "застою") – К.У.Черненко; збройне загострення між Іраном та Іраком; збірна Франції стала чемпіоном Європи з футболу; відбулися XXIII Літні Олімпійські ігри в Лос-Анджелесі; президент США Рональд Рейган, готуючись до свого щотижневого радіовиступу, під час перевірки мікрофона і в надії, що запис не ведеться, виголосив фразу: "Дорогі американці, я радий повідомити вас, що щойно підписав закон про оголошення Росії поза законом на всі прийдешні часи. Бомбардування почнеться через п'ять хвилин", яка викликала різку відповідь та осуд зі сторони Радянського Союзу; відбулась прем'єра культового фільму Джеймса Камерона «Термінатор», в якій, завдяки вдало зіграній лиходійській ролі Арнольда Шварценеггера, яка складається у фільмі лише з 17 реплік, його персонаж став сприйматися не як другорядний, а головний герой фільму; загинула прем'єр-міністр Індії Індіра Ганді; в індійському місті Бхопал сталася одна з найбільших промислових катастроф  в історії, в результаті якої загинуло близько 2 тис. людей і 600 тис. було поранено;  в Пекіні прем'єр-міністри Великої Британії Маргарет Тетчер і КНР Жао Зіянг підписали угоду про повернення в 1997 році британської колонії Гонгконг під юрисдикцію Китаю при умові збереження в ньому протягом наступних 50 років капіталістичної системи…

Перелік подій можна було вести довго і значно більш деталізовано, ледь не поденно. Кожна з них вже достатньо добре висвітлена істориками, хоч білих плям ще вдосталь. Однак, були події, що не несли такого масштабного, зазвичай, помпезного політичного чи економічного значення, але в науковому відношенні привідкрили завісу маловідомого минулого певного регіону, ставили багато питань, на деякі з яких вчені і по сьогоднішній день шукають відповідь.  Такою можна вважати відкриття фінальнопалеолітичної стоянки Семенівка 1. Хоч пам'ятка давно вже досліджена, втім, її місце в прадавній історії Потрубіжжя, як і Середнього Подніпров'я загалом, має своєрідний контекст, про що варто розповісти, адже в червні виповнюється 37 років з часу її відкриття. І, проте, не будучи ювілейною, ця дата, як і всі попередні, дає нам можливість, з урахуванням, звісно, досліджень фахівців-палеолітознавців та істориків давнини, із зацікавленням звертатися до історії її відкриття та наукової інтерпретації.

  Червень 1984 року виявився дощовим і по настанню більш-менш сталої сприятливої погоди працівники радгоспу "Семенівський" приступили до обробітку полів. Під час таких робіт в урочищі Вибле, поблизу Семенівки, водій А.Р.Гресько звернув увагу на великі кістки, вимиті потоками дощової води на схилі пагорба і, не облишивши даний факт осторонь, повідомив про них гідротехніку радгоспу М.Г.Кользі, який, в свою чергу, поінформував про цікаву знахідку його директора І.С.Матієнка. Пан Матієнко, будучи здравомислячим та відповідальним громадянином держави Рад, звернувся з відповідним повідомлення до Баришівського краєзнавчого музею, де натрапив на заслуженого діяча культури України В.С.Костенка, який схвально та із зацікавленням сприйняв слова голови радгоспу. Не гаючи часу, Василь Семенович разом із сином Юрієм 30 червня відвідали місце знахідки і переконалися  в тому, що скупчення кісток може являти неабиякий інтерес для спеціалістів-археологів. Юрій Васильович, будучи добре обізнаним в специфіці археологічних досліджень, звернувся за порадою до відомого археолога-славіста Є.В.Максимова, який порекомендував звернутися до фахівців з відділу кам'яної доби.

Таким чином, на початку липня на нововиявленій пам'ятці вже працювали Костенко Ю.В.,  старший науковий співробітник Інституту археології АН УРСР Ю.Г.Колосов та, на той час, ще молодий і доволі перспективний лаборант В.М.Степанчук. Згодом, в цьому ж 1984 році, роботи на розкопі продовжили експедиція "Славутич" (керівник Д.Я.Телегін) та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, серед яких працював відомий на сьогодні палеолітознавець-археолог Д.Ю.Нужний, доля якого була надовго пов'язана з дослідженням та науковим опрацюванням матеріалів розкопок не тільки Семенівки 1, а також Семенівки 2 (виявлена в цьому ж 1984 р., але досліджена в 1992-1996 та 1999 роках) та 3 (виявлена в 1996 р. і досліджувалася протягом наступних трьох років, а в 2004-2008 рр. – Кафедрою археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом ще одного відомого археолога-палеолітознавця Шидловського Павла Сергійовича).

Семенівка 1 розташовувалася у 4 км на схід від однойменного села Баришівського району Київської області і у 2 км на південний захід від с. Хмельовик цього ж району. Пам'ятка розміщувалася на лівому схилі невеликої балки довжиною біля 3 км, що впадає у долину Трубежу зліва за 1,5 км, практично навпроти того місця, де остання з'єднується із заплавою його лівої притоки р. Недри. Вона була повністю розкопана на площі 59 м2 в основному розкопі та 36 м2 у 12 шурфах. Концентрація ж культурних решток була доволі обмеженою і розміщувалася на площі 9 м2. Вона являла собою скупчення щільно укладених кісток мамонта (Mammuthus primigenius Blum.): бивнів, довгих та тазових кісток, лопаток та інших фрагментів скелету (всього 39 екземплярів). Поруч з ними розташовувалися рештки кісток бурого ведмедя (Ursus Arctos L.): щелепа, стегнова кістка, десять ребер, три хребці, плечова кістка та фрагмент тазу. Саме серед кісток ведмедя і були зафіксовані основні крем'яні знахідки – уламок бойової частини вістря із затупленим краєм типу мікрогравет, кутовий різець та відщеп. Також не було виявлено жодних слідів вогнищ або залишків кісткового вугілля. Шурфування периферійних ділянок розкопу не дало результатів у вигляді наявності будь-яких культурних решток. Загалом же, комплекс Семенівки 1 датується 13 600 +/- 160 рр. тому.

Що ж стосується культурно-соціальної адаптації вищенаведеної пам'ятки, то, за визначенням того ж таки Д.Ю.Нужного, вона є частиною так званої епіграветської індустрії межиріцького типу (пізньої пори фінального палеоліту – 15-10 тис. років тому) і являє собою так званий "kill-site" – місце забою та розчленування туші впольованої здобичі. Саме на таку господарську спеціалізацію вказує типологічно мала кількість крем'яних виробів у порівнянні з чисельністю фауністичних решток. Невелика група фінальнопалеолітичних мисливців мала тут короткотермінову зупинку, що не розводила вогню, і, певно, навіть не змогла забрати із собою все м'ясо впольованого бурого ведмедя.

Як узагальнення слід зазначити, що Семенівка 1 є частиною культурно-історичного процесу Східного Епігравету, що також протікав на теренах Середнього Подніпров'я та мав свої специфічні риси. Хоча пам'ятка значно поступається у будь-якому відношенні своїм "старшим побратимам" -  Межиріцькій та Добраничівській стоянкам, проте відіграє свою, особливу, цінність у розумінні господарської специфіки та сезонної адаптації прильодовикових мисливців заключної пори верхнього палеоліту. І, на щастя, як фахових археологів, істориків та зацікавлених в історії свого минулого громадян, Семенівка 1 не залишається такою самотньою на полі наукових досліджень. З часом, їй подібні місця будуть виявлені та досліджені. Вони лишень чекають на своїх Костенка, Нужного, Шидловського…

Список літератури

  1. Костенко Ю.В. Археологічні пам’ятки Середнього Потрубіжжя. Переяслав-Хмельницький: ФОП Лукашевич. - 2015. – 550 с. (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 2).
  2. Нужний Д.Ю. Розвиток мікролітичної техніки в кам’яному віці: удосконалення зброї первісних мисливців: Монографія (видання друге, доповнене). - К.: КНТ, 2008, 308 с. (93 ілюстрації, 205 бібліограф. Найменувань).
  3. Нужний Д.Ю. Верхній палеоліт західної і північної України (техніко-типологічна варіабельність та періодизація). Київ: ФОП Філюк О., 2015. – 478 с, іл.
  4. Пеан та ін. 2016: Пеан С., Нужний Д.Ю., Шидловський П.С. Використання великих ссавців на епіграветських стоянках Семенівка 1, 2, 3 та Межиріч. В: Шидловський П.С. (відп. ред). Міжнародна наукова конференція «Людина та ландшафт: географічний підхід в первісній археології» (3—5 лютого, Київ, Україна). Тези доповідей. Київ: Стародавній світ, 45.
  5. Телегін Д.Я., Нужний Д.Ю., Петропавловський А.Б. Польовий звіт про розкопки експедиції «Славутич» у 1984 р.. Науковий архів ІА НАН України. № 1984/36.
  6. Телегин Д.Я. О скоплении костей и бивней мамонта на Семеновской палеолитической стоянке на Киевщине. В: Кибальник Ю.Д. (отв. ред.) Древняя история населения Украины. Киeв: МО КПГИКЗ, 3—5. – 1991.
  7. Шидловський П.С. Вплив фізичного оточення на формування матеріальної культури пізньопалеолітичного населення Середнього Подніпров’я. В: Лисенко С.Д. (відп. ред.). Проблеми археології Середнього Подніпров’я: до 15-річчя заснування Фастівського державного краєзнавчого музею. Київ, Фастів: «ФДКМ», 31—39. – 2005.
  8. Шидловський П.С. «Мамонтові міграції» та сезонна адаптація населення Середнього Подніпров’я в добу верхнього палеоліту. Кам’яна доба України 7,73—77. – 2005.
  9. Шидловський П.С. Результати досліджень Семенівського пізньопалеолітичного комплексу в 2004—2008 рр. Vita Antiqua 7—8, 78—89. – 2009.
  10. Шидловський П.С., Лизун О.М. Ландшафтні зміни в Київському Подніпров’ї на межі плейстоцену—голоцену: археологічні свідчення. В: Терпиловський Р.В. (гол. ред.) Людина та ландшафт: первісна археологія Східної Європи. Vita Antiqua 9. Київ: ФОП Черенок К.В., 127—139. – 2017.

Старший науковий співробітник НДВ археології                                                  Володимир Гольонко

View the embedded image gallery online at:
https://niez.com.ua/museums/%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD-%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD/%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD-%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD/%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD/2405-%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD-%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD-%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD-%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD-%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD-%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD%EF%BF%BD-1#sigProIda1a285989a