23 ЛИСТОПАДА НАРОДИВСЯ ВОЛОДИМИР ОПАНАСОВИЧ КРУЦ (1938 – 2014) – ВИЗНАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГ, ДОСЛІДНИК АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ՚ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Вівторок, 23 листопада 2021, 07:55

Володимир Круц народився 1938 р. у м. Києві. Закінчив історико-філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1957–1962). З 1962 р. почав працювати в Інституті археології АН УРСР (нині – Інститут археології НАН України), де й пропрацював усе життя (1962–2014): старшим лаборантом, молодшим науковим співробітником відділу первісної археології, ученим секретарем Інституту археології (1978-1981), старшим науковий співробітником відділу енеоліту та бронзової доби.

У 1962–1973-их рр. на виконання своєї наукової теми досліджував пам’ятки трипільської культури на Київщині. У складі Київської експедиції інституту археології провів розкопки могильника софіївського типу біля с. Завалівка, поселень трипільської культури біля сіл Софіївка, Чапаївка та Козаровичі, активно проводив обстеження відомих та пошук нових пам’яток на Правобережжі та Лівобережжі Дніпра. У 1973 р. захистив дисертацію «Населення Середнього Подніпров՚я в епоху міді». Результатом його досліджень та опрацьованих у дисертації матеріалів стала відома монографія «Позднетрипольские племена Среднего Поднепровья» (1977).

Багато уваги у 1970-их рр. приділяв дослідженню курганів, працюючи у новобудовних експедиціях. Зокрема, у середині 1970-их рр. очолював Бортницьку новобудовну експедицію з дослідження курганів доби бронзи та скіфського часу в Київській обл., у другій половині 1970-их рр. досліджував поселення трипільської культури на р. Случ на Поліссі.

У 1969 р. В. О. Круц у складі експедиції «Славутич» під керівництвом Є. В. Максимова провів дослідження на пам’ятці, відкритій перед тим А. П. Савчуком (1967), біля хут. Комуна на північно-західній околиці міста Переяслава. Обстеження дослідником проводились в рамках виконання своєї наукової роботи по трипільських пам’ятках Середнього Подніпров’я. Ним на пам’ятці здійснені розвідкові розкопки, якими було відкрито рештки невеликого трипільського житла, так зв. «площадки», розміром 4,2×3 м, зібрані різноманітні знахідки. Співробітником Інституту археології Г. Ф. Загнієм з «площадки» були взяті зразки печини для археомагнітного датування. Згодом у 1990-их рр. археологи переяславського заповідника дослідили залишки ще п’яти наземних жител на цьому поселенні, відомому нині під назвою Крутуха-Жолоб.

У 1975 р. Бортницька археологічна експедиція Інституту археології АН УРСР під керівництвом В. О. Круца та В. М. Погорілого проводила дослідження курганів у зоні будівництва другої черги Бортницької зрошувальної системи. Крім курганних груп, розташованих у Баришівському районі, експедицією було розкопано 1 курган із курганної групи біля с. Єрковці на Переяславщині. В ньому було виявлено три поховання: два поховання визначені приналежністю до ямної культури, одне – залишилось не визначеним.

У 1982 р. Переяслав-Хмельницький загін Трипільської експедиції Інституту археології АН УРСР здійснив рятівні розкопки частково зруйнованого кургану біля с. Пологи–Яненки, що потрапив у зону будівництва зрошувальної системи. В кургані було виявлено чотири поховання (три – ямної культури, одне – невизначене) та яму з кістками коня.

Від 1981 р. В. О. Круц керував Тальянківським загоном Трипільської експедиції. У 1989 р. очолив Трипільську експедицію Інституту археології АН УРСР (згодом – Національної Академії наук України). Вчений досліджував поселення-гігант трипільської культури, найбільше в Україні біля с. Тальянки (термін «поселення-гігант» належить саме Володимиру Опанасовичу) (1981-2014). За цей час провів розкопки на інших поселеннях трипільської культури Мошурів, Піщана, Чичиркозівка, Тальне-2, ще на двох поселеннях-гігантах Доброводи та Косенівка, брав участь в охоронних розкопках на Дністрі. Спільно з С.М. Рижовим упродовж кількох років було здійснено масштабні розвідки в Буго-Дніпровському межиріччі, внаслідок яких встановлені розміри та відносне датування десятків трипільських поселень. В. О. Круц був одним з ініціаторів і організаторів створення Державного заповідника «Трипільська культура» у с. Легедзине Черкаської області (2002). Багато  років перед тим наполегливо боровся за створення цієї надзвичайно  важливої археологічної установи, яка покликана охороняти унікальні трипільські протоміста – визначну культурно-історичну спадщину України. Вчений підтримував заповідник організаційно, забезпечував його наукову складову та поповнював його фонди рідкісними артефактами.

Коло наукових інтересів дослідника включало такі теми як картографування пам’яток трипільської культури, житлобудування, побут та ідеологія, динаміка розселення та історія трипільських племен тощо. Вчений займався палеоекологічними, палеоекономічними й палеодемографічними реконструкціями, особливо що стосується поселень-гігантів трипільської культури. Саме він започаткував широку дискусію у науковій спільноті щодо причин формування поселень-гігантів або протоміст в енеолітичний час, поява яких є винятковим явищем в історії Старої Європи. Володимир Опанасович був активним прихильником залучення в археологію методів суміжних дисциплін, зокрема успішно втілював у практику аеротофотозйомку та геомагнітну розвідку, починаючи ще з кінця 1960-их рр. Він сприяв створенню планів багатьох трипільських поселень, виготовлених з допомогою сучасної геомагнітної апаратури, організувавши цю грандіозну роботу в непростих сьогочасних економічних реаліях. Талановитий вчений та організатор, скромна, доброзичлива людина, Володимир Опанасович користувався повагою та любов’ю колег і всіх, хто з ним спілкувався.

З 1993 р. вчений був консультантом Міжнародного центру досліджень культури Кукутені у м. Пятра-Нямц, Румунія. Брав участь в організації виставки старожитностей трипільської культури «Україна – від 5000 до 4000 років до Христа. Скарби трипільської культури» в Українському музеї у Нью-Йорку (1993).

Володимир Опанасович є автором понад 100 друкованих праць, у т. ч. п’яти особистих та колективних монографій. Він є Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл колективних праць «Давня історія України» та «Етнічна історія давньої України» (2002), нагороджений званням Заслужений працівник культури України (2009).

Помер Володимир Опанасович Круц 10 жовтня 2014 р. у віці 75 років. Похований у с. Легедзене, на території найбільшого й найдавнішого з давніх протоміст у Європі, дослідженню якого вчений присвятив близько 35 років життя.

Деякі наукові праці дослідника:

  1. Круц В.А., Максимов Е.В., Погорелый В.Н. Отчет о работе Киевской экспедиции в 1969 г // НА ІА НАНУ. – Ф. е . 5.
  2. Круц В.А., Погорелый В.Н. Отчет о работе Бортничской экспедиции в 1975 г.(в районе сел Велелиновка, Подолье, Ерковцы Переяслав-Хмельницкого р-на Киевской обл.) // НА ИА НАНУ. – 1975/9. – 28 с.
  3. Круц В.А., Погорелый В.Н. Отчет о р раскопках кургана у с. Пологи-Яненки Переяслав-Хмельницкого района Киевской области в 1982 г. // НА ІА НАНУ. – 1982/127. – 3 с., 5 іл.
  4. Круц В.О. Новий могильник софіївського типу біля с. Завалівка на Дніпрі // Археологія. – ХХІ. – 1968. – С . 126–130.
  5. Круц В.О. Пізньотрипільське поселення поблизу с. Софіївка на Дніпрі // Археологія. – Т. ХХІІ. – 1969. – С. 203–209.
  6. Загний Г.Ф., Круц В.А., Русаков О.М. Опыт применения протонного магнитометра в археологии // Советская археология. – 1971 – № 3. – С. 203.
  7. Круц В.О. Пам’ятки лукашівського типу // Археологія УРСР. – Т. 1. – К.: Наукова думка, 1971. – С. 197–200.
  8. Круц В.А. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. – К.: Наукова думка, 1977. – 160 с.
  9. Круц В.О., Рижов С.М. Фази розвитку пам’яток томашiвсько-сушкiвської групи // Археологія. – 1985. – Вип. 51. – С. 5–56.
  10. Круц В.А. К истории населения трипольской культуры в междуречье Южного Буга и Днепра // Первобытная археология. Материалы и исследования. – К., 1989. – С. 117–132.
  11. Круц В.А. Планировка поселения у с. Тальянки и некоторые вопросы трипольского домостроительства // Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине: тезисы докладов І полевого семинара. – К., 1990. – С. 43–47.
  12. Круц В.О. Етапи і напрямки розселення племен трипільської культури // Подільська старовина. – Вінниця, 1993. – С. 35–44.
  13. Круц В.О. Питання демографії Трипільської культури // Археологія. – 1993. – № 3. – С. 30–36.
  14. Круц В.А. Животноводство в экономике трипольской культуры // Stratum plus. – 2001/2002. – № 2.
  15. Круц В. Поселення-гіганти трипільської культури в межиріччі Південного Бугу й Дніпра // Трипільська цивілізація у спадщині України. – К.: «Просвіта», 2003.
  16. Круц В.А. Трипольские площадки–результат ритуального сожжения домов // Трипільські поселення-гіганти: матеріали міжнародної конференції. – 2003. – С. 18–21.
  17. Круц В.О. Етнокультурний склад населення. Побут i матеріальна культура // Давня історія України. – Т. І. – С. 234–308.
  18. Круц В.А., Корвин-Пиотровский А.Г., Рыжов С.Н., Бузян Г.Н., ...Shatilo L. Исследование поселений-гигантов трипольской культуры в 2002–2004 гг. – К., 2005. – С. 112–116.
  19. Круц В.А. Поселение-гигант Тальянки // Трипольская культура в Украине: Поселение-гигант Тальянки. – Киев: ИА НАНУ, 2008. – С. 49–56.
  20. Круц В. Относительная и абсолютная хронология памятников трипольской культуры Буго-Днепровского междуречья и Среднего Поднепровья (даты не калиброваные) // Трипольская культура в Украине. Поселение-гигант Тальянки. – 2008. – С. 227–230.

Література:

  • Мезенцева Г.Г. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник. – Чернігів: «Сіверянська думка», 1997. – С. 43.
  • Колибенко О.В.,Колибенко О.В. Історико-краєзнавчі дослідження Переяславщини (археологічні джерела). Навчальний посібник для студентів історичного факультету. – Ч. 1. – Переяслав-Хмельницький, 2005. – 114 с. – С. 46, 50, 56.
  • Колесникова В.А. КРУЦ Володимир Опанасович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kruts_V
  • До 60-річчя Володимира Опанасовича Круца // Археологія. – 1998. – № 4. – С. 172–173.
  • Дяченко О. В. До 75-річчя Володимира Опанасовича Круца // Археологія. – 2014. – № 1. – С. 140–141.
  • Дяченко О. та ін. Пам’яті Володимира Опанасовича Круца // Археологія. – 2014. – № 4. – С. 145–146.
  • Цвек О., Мовчан І. Сторінки з життя (пам'яті Володимира Опанасовича Круца) // Археологія. – 2015. – № 3. – С. 147–148.
  • Юрченко О. Дослідження археологічних пам’яток Переяславщини: історіографія (ХІХ – початок ХХІ ст.). – Переяслав – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2020. – 224 с. – С. 69, 72, 77.

Ст. науковий співробітник НДС «Археологічна експедиція»                                                      Г.М. Бузян