Великдень – свято над святами, диво з див
Великдень в уяві наших пращурів – свято цілковитої перемоги тепла над холодом, життя над смертю.
27 березня 2021 року юдеї розпочинають святкування Песаху
Песах – одне з найбільших головних свят єврейського народу. Відмічати свято починають ввечері на 14 день весняного місяця нісан. Це перший місяць біблійного року в єврейському календарі, який відповідає приблизно березню-квітню григоріанського літочислення. В 2021 році іудеї зустрічатимуть Песах на заході сонця суботи 27 березня і буде продовжуватись він до настання ночі 4 квітня. Назва свята пов’язана із звільненням єврейського народу від єгипетського рабства. Фараон відмовився відпускати євреїв з рабства, за це на нього та його народ Бог послав 10 жорстоких напастей. Найстрашніша – смерть всіх первонароджених дітей в кожній сім'ї. За повелінням Бога, дверні косяки будинків євреїв були помічені кров’ю ягнят. Кара Всевишнього оминула єврейські родини, Бог «пройшов повз» (пасах) з карою і єврейські діти були врятовані.
22 березня – Сорок Святих
Зі святом Сорока мучеників наші предки пов’язували початок весни, адже наступало весняне рівнодення. Примічали: якщо в цей день мороз – більше його не буде, а коли тепло, то ще чекай на сорок морозів. В цей день неодмінно з неба має впасти сорок лопат снігу – кожен святий скине по одній, але це вже буде останній сніг і можна починати вимітати його з кожного кутка. За свідченням А. Кримського (с. Колодисте на Звенигородщині) «…ці святі, всі сорок, беруть кожен собі по лопаті і по мітелці і замітають геть-усе небо. І геть-усі закутки в небі, де які є, повичищають; і ще кожний святий собі добуде по сорок лопаток снігу. То вже од того дня на небі снігу нема».
«День погожий – літо пригоже» (14 березня – Євдокії-плющихи)
За старим стилем це перший день весни, проте, зазвичай, часто у цей день надзвичайно перемінлива погода. Про людину з мінливим настроєм кажуть: «Така, як Євдоха навесні», «Крутить, як Євдоха хвостом». «Явдошка – брехушка, а Олекса – (Преподобного Олексія святкували 30 березня) – правильний чоловік». «Як розпусте Явдошка, то не вдерже Альошка». На Євдокію особливо пильнували за погодою, щоб дізнатися, якою буде весна й літо. Якщо теплий вітер – весна буде теплою, коли вітер крутить млини, то й снопи перевертатиме в полі, якщо віє з заходу – ловитиметься риба, від степу (зі сходу) – буде добре на бджоли, але на неврожай, а коли з півдня – то вродить хліб (за М. Максимовичем).
«Масниця, Масниця, яка ж ти маленька…»
Усі свята українського календарного року пов’язані з господарським життям українців. Кожна пора року мала свою важливу дату – кульмінаційну точку, до якої були приурочені народні звичаї та обряди річного календарного кола. Переходом до весняних свят був обряд Колодія – один з найхарактерніших звичаїв завершення М’ясниць.
Третій празник – Святе Водохреща…
Святки добігають свого кінця. Завершальним їх акордом є свято Богоявлення (в народі Водохреща або Йордан), що відзначається 19 січня.
СВЯТИЙ ВЕЧІР
6 січня – Надвечір’я Різдва Христового або Святий Вечір.
СПИРИДОН–СОНЦЕВОРОТ
25 грудня православні відзначають день пам’яті святителя Спиридона. Жив у кінці ІІІ – першій половині ІV ст. на о. Кіпр. Тримифунтський єпископ, чудотворець, вирізнявся надзвичайною доброзичливістю і душевною чуйністю. Спиридон шанується як святий, який ходить – священнослужителі о. Корфу, де нині зберігаються його мощі, декілька разів на рік змінюють святому взуття, тому що попереднє зношується. Інколи замок раки не можна відкрити, тоді говорять, що святий ходить по острову і творить добрі справи.
«НАРОДИНИ СОНЦЯ»
22 грудня – Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці.
ЗИМОВИЙ МИКОЛАЙ
19 грудня християни відзначають день святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця.
У народному побуті існувало вірування, що під час життя і навіть після смерті Микола продовжував здійснювати чудеса: рятував мореплавців та утопаючих, звільнював невинно засуджених, опікувався бідними, знедоленими, лікував хворих. Вважався покровителем худоби та диких звірів, землеробства, бджільництва, мав зв'язок із потойбічним світом. Святого Миколу шанували як патрона діти, студенти, мореплавці, воїни, подорожні, торговці, злодії, лучники, повії.