ВИСТАВКА ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК «ВЕЛИКДЕНЬ У БЕНАРДОСА»

Категорія: Виставки Створено: Понеділок, 31 травня 2021, 09:56

З 3 травня до 30 червня 2021 року у Музеї М. М. Беянардоса, що на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, демонструється виставка поштових листівок на Великодню тематику. Загалом представлено близько 100 предметів, а саме листівки, писанки, друковані рідкісні видання. Хронологічно відкритки розбито за роками їх випусків (кінець 80-х рр. ХХ ст. – 2020 рік). Окремим блоком подано пере випуск листівок кінця ХІХ – поч. ХХ ст., а також на релігійну тематику. На останніх найчастіше зображено церкви та лики Ісуса Христа та Матері Божої з відповідними підписами «Христос Воскрес».

Поштова листівка, а також листівка, поштівка, поштова картка, відкритка – відкритий лист на цупкому прямокутному аркуші паперу, що містить зазвичай адресу, поштову марку та зображення з одного боку і текст повідомлення з іншого.

Ілюстровані листівки діляться на художні (репродукційні та оригінальні) та документальні (фотолистівки).

Відкритки, що випускаються поштовими відомствами, як правило, мають друкований знак поштової оплати і називаються маркованими поштовими листівками; на художніх немаркованих листівках передбачено місця для його наклеювання. Зазвичай листівки використовуються для привітання з днем народження або іншими пам’ятними датами.

Точна дата появи на світ першої вітальної листівки донині невідома. Приблизно наводять числа 150–200 років тому.

Так, за однією з версій, перша різдвяна листівка з’явилася в Англії 1794 року. За іншою версією, вперше різдвяні листівки з’явилися 1841 року у вітрині книжкового магазину в Шотландії. Цікаво, що і сьогодні різдвяні та новорічні листівки користуються найбільшою популярністю серед всіх поштових карток.

З другої половині XIX століття вітальні листівки починають друкуватися в багатьох європейських країнах. Їх кількість вже обчислюється мільйонами. Спочатку на листівках найчастіше зображалося немовля Христос в яслах або інші релігійні сюжети. Пізніше з’являється Санта Клаус і композиції з квітів, гілок та ялинкових прикрас [https://uk.wikipedia.org/wiki/Поштова_листівка].

Перші великодні листівки на території України з’являються аж 1898 року. Це зокрема ті ж листівки Н. Каразіна, випущені общиною Святої Євгенії.

На підросійській частині України улюбленими вважались листівки І. Білібіна, М. Пимоненка, Є. Бьома, О. Бенуа, Б. Зворикіна, І. Репіна та ін. Це як правило, знайомі нам атрибути православного Великодня – гілочки верби, крашанки та писанки, весняні пейзажі. Ці листівки є не просто додатком до вітань, а й цікавим феноменом актуального мистецтва.

Радянська ідеологія та зокрема жовтнева революція змінили символічне наповнення великодньої листівки. Згодом популярність відкриток релігійного змісту знизиться у зв’язку з антирелігійними рухами у Радянському Союзі. Після Другої світової війни великодні листівки випускають хіба церковні видавництва, та й поширення їх було обмежене.

На західній Україні вітальні листівки також були популярними упродовж кінця ХІХ та першої половини ХХ ст., а міжвоєнний період був справжнім «золотим часом» для друку листівок. Тисячі великодніх зображень авторства С. Гординського, О. Кульчинської, О. Островського поширювались серед українців та були документами доби того часу

Сучасні великодні листівки, попри цифрові можливості митців, є менш оригінальними, зі стандартними зображеннями яєць, квітів, великоднього кошика та паски. Але так само як і раніше поштові листівки виражають і теплоту адресата й цінності суспільства [https://unc.ua/uk/pochitat/tajinstva-velikodnoji-listivki-185].

Віктор Ткаченко