ВИСТАВКА «ПАРТИЗАН КАСИМ КАЙСЕНОВ або ПРОСТО ВАСЯ»

Категорія: Виставки Створено: Субота, 08 травня 2021, 10:32

Так називається виставка, яка наразі експонується у «Музеї-діорамі «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року».

Касим Кайсенов народився 23 квітня 1918 р. в аулі Асу-Булак Уланського району Східно-Казахстанської області. Взимку 1940 р. був призваний в армію, потім направлений в Московську спеціальну розвідувально-диверсійну школу, в яку відбирали одного з тисячі. 19 листопада 1941 р. разом із 10 бійцями десантується в густий ліс поряд із Богуславом. В ту грізну пору йому було всього двадцять три роки. «Один із нашої групи виявився мерзотником. Він перебіг на бік ворога і видав наше місцезнаходження. Із всієї нашої групи вдалося врятуватися тільки мені одному», – згадував Касим Кайсенов. Через жителя села Македони М. М. Абраменка він познайомився із майбутнім командиром партизанського з’єднання № 8 ім. Чапаєва І. К. Приймаком і вже у грудні 1941 р. був прийнятий до підпільної партизанської групи. Партизани називали його просто Вася. Особливо відзначився під час форсування Дніпра та у боях по захопленню Букринського плацдарму. «Був посланий 3-й загін у кількості 120 осіб, командир тов. Кайсенов, комісар Гріненко, який захопив прибережні села: Григорівку, Луковицю і Зарубинці і тримав до підходу великих сил Червоної Армії. Загін у бою по утриманню плацдарму на правому березі р. Дніпро втратив убитими 18 осіб», – зазначається у звіті партизанського з’єднання № 8 ім. Чапаєва.

Потім командував загоном № 6 партизанського з’єднання Закарпаття, брав участь у партизанських операціях на території Молдови, Румунії і Чехословаччини. Касим від природи був дуже сильним і сміливим.

Після демобілізації у 1945 р. Касим Кайсенов мешкає в Алма-Аті. Його письменницька біографія розпочалася не відразу. Ще до війни він писав вірші і навіть друкувався в районних та обласних газетах. У Касима була феноменальна пам’ять — він пам’ятав не лише назви усіх сіл та хуторів, де воював, але й поіменно бійців свого загону. Якось, почувши його усну розповідь, хтось із письменників захоплено вигукнув: «Та це ж джерело для людини, яка пише!».

Касим Кайсенов почав роботу над книгою, і в 1954 р. виходить у світ його перша повість «Юні партизани». Через кілька років ще дві — «Ілько Вітряк» і «Партизани Переяслава». Потім ще і ще. На адресу К. Кайсенова стали приходити безцінні документи: копії наказів на проведення бойових дій партизанськими загонами і диверсійними групами, фотографії, спогади учасників партизанських боїв. Цей багатющий матеріал, що називається, сам «просився» в книгу. І вона була написана. Книга спогадів, об’єднана загальною назвою «Із пазурів смерті», що була видана в 1960 р., а потім з’явилися «Хлопчик в тилу ворога», «На Дніпрі» та «В ті роки».

Письменник-фронтовик про товаришів по зброї розповідав з граничним реалізмом і історичною точністю. Писав російською мовою, потім перейшов на казахську. Його твори перекладені на українську, киргизьку, в’єтнамську мови. Як згадував сам автор, писати було і легко, і важко. Вигадувати нічого не доводилося. Все він відчув, пережив, бачив своїми очима. Важко, бо треба було працювати над кожним словом, не вистачало письменницького досвіду та й освіти замало. Партизанська тема звучить у всіх його творах.

Після війни письменник не раз побував в Україні: відвідував місця давніх боїв, зустрічався з колишніми партизанами. Підсумком поїздок стала книга «Партизанською стежкою», видана у 1964 р.

За бойові заслуги в роки війни К. Кайсенов був нагороджений орденами та медалями різних країн. Казахстан: звання Народний герой Республіки Казахстан, Орден Отан; Україна: орден «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів; СРСР: орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, орден Вітчизняної війни І та ІІ ступенів, медаль «Партизану Вітчизняної війни» І ступеня. Нагороджений нагрудним знаком «Партизан Чехословаччини».

Радянський і казахський письменник, лауреат Міжнародної літературної премії ім. О. Фадєєва, автор багатьох книжок про війну, серед яких – «Партизани Переяслава».

Касим Кайсенов неодноразово був у Переяславі, підтримував теплі дружні стосунки з колишніми партизанами, відвідував музеї, листувався з директором заповідника М. І. Сікорським, подарував заповіднику світлини, книжку «Партизани Переяслава».

Серце славетного сина казахського народу, неповторної особистості зупинилося 30 грудня 2006 р. Він помер на 89-ому році життя.

На виставці представлено 26 світлин, лист Касима Кайсенова М. І. Сікорському, книжки «Партизани Переяслава» й «Ілько Вітряк», візитка та 4 предмети, якими користувалися партизани: ложка, ніж, плащ-накидка, парашут.

Виставка триватиме до 31 серпня 2021 року.

Завідувач НДВ «Музей-діорама «Битва за Дніпро в районі Переяслава

і створення Букринського плацдарму  восени 1943 року»                                                       Н. А. Бойко