13 грудня 2019 року у приміщенні Хлібні Національного заповідника «Софія Київська» відбулося урочисте відкриття виставки «Хліб на столі», присвяченої історії традицій хлібопекарства в Україні. Більшу частину музейних предметів основного та допоміжного фонду різних груп зберігання для створення експозиції було надано Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав»: предмети народного побуту, посуд, картини, ікони, муляжі хлібних виробів та ін.
Виставки
Запрошуємо Вас в період із 10 жовтня по 10 листопада 2019 р. відвідати виставку «Книги на історичну тематику XIX ст. з бібліотеки НІЕЗ «Переяслав», що експонується за адресою м. Переяслав-Хмельницький, вул. Гімназійна, 25 а, Актова зала НІЕЗ «Переяслав».
13 жовтня 2019 року виповнюється 96-а річниця з дня народження М. І. Сікорського. До цієї дати у музеї «Поштова станція» створена виставка «Рукописи з архіву М.І. Сікорського». Виставка відкрита для огляду з 13.10.2019 року по 30.12.2019 року з 9.00 до 17.00 години, окрім вихідних днів: середа, четвер.
Старший науковий співробітник Музею «Поштова станція» НДФ МНАП Грудевич Т. В.
Старший науковий співробітник Музею народного сухопутного транспорту
Середньої Наддніпрянщини НДФ МНАП Шкіра Л. М.
13 жовтня 2019 року в Музеї хліба відкрилась виставка «Переяславський скансен: погляд крізь роки…».
У 2019 р. виповнюється 55 років від початку будівництва Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – першого вітчизняного скансену.
9 жовтня 2019 р. у Музеї трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відкрито огляд виставки «Кременеобробне ремесло у трипільську добу». Представлені на ній матеріали висвітлюють розвиток та становлення одного із найдавніших ремесел по видобутку та обробці кременю в енеолітичну добу. Основну частину виставкової експозиції займають вироби майстрів часів трипільської культури із поселення Ломачинці у Подністров’ї.
В усі часи вінок був і залишається улюбленим дівочим аксесуаром. Бо немає дівчини, якій би не личив вінок: і найменшій лялечці, і кралі на виданні.Чи не головним атрибутом дівування колись вважався вінок, який був не лише красивим аксесуаром, але й виконував свою роль в обрядових дійствах. Виготовлення вінка у традиційних техніках – справа не швидка, усі деталі збирають і сплітають вручну, створення деяких елементів потребує багато часу і певних навичок, але головне у цій справі - кінцевий результат, який має вражати красою.
30 жовтня 2019 року в Музеї класика єврейської літератури Шолом-Алейхема відкрилась виставка «Світ героїв Шолом-Алейхема у роботах В. Вайнштока» (з фондової колекції НІЕЗ «Переяслав»).
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати постійно діючу виставку «Друкована продукція про музеї та фондові колекції НІЕЗ «Переяслав», яка експонується за адресою м. Переяслав-Хмельницький, вул. Гімназійна, 25 а, Актова зала НІЕЗ «Переяслав».
28 вересня 2019 р. у Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини з нагоди проведення Всеукраїнського фестивалю майстрів народної творчості «Переяславський ярмарок» відбулась презентація виставки «Кіномиті НІЕЗ «Переяслав». Щорічно у другу суботу вересня відзначається День українського кіно, що з 1996 р. має статус офіційного державного професійного свята. Продемонстрована виставка ознайомила відвідувачів з частиною кінематографічної спадщини, що створювалась з залученням об’єктів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Зокрема значну їх кількість становлять пам’ятки Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Скарб це таємно приховані в землі або заховані іншим способом гроші, коштовний посуд, монети, ювелірні вироби або інші коштовні речі, власник яких залишився невідомим і не може бути знайдений, або ж втратив на них право власності. Досить чисельними скарби є й для часів Київської Русі. Для цього періоду вони є важливим історичним джерелом для вивчення особливостей ремесла, історії мистецтва, торгових відносин, окремих елементів вбрання та ін. Їх речовий склад дає можливість прослідкувати художні смаки різних верств населення домонгольської Русі, починаючи від рядових городян і закінчуючи представниками князівсько-боярської верхівки. В основному їх ховали в землі під час раптової небезпеки, тож за ними можливо визначати території, що зазнавали спустошень у результаті нападів кочівників, княжих уособиць та інших соціальних конфліктів.