У руслі багаторічної плідної співпраці Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін УГСП 14 лютого 2024 р. в Університеті Григорія Сковороди проведено ІІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Соціокультурні трансформації в Україні ХХ-ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності».
У вітальному слові ректор Університету доктор історичних наук, професор Віталій Коцур наголосив на значенні історичних студій в сучасному політичному просторі, адже наш ворог не втрачає жодної нагоди апелювати до історичного минулого, яке зазнає перекручень і відвертої фальсифікації в руслі інформаційної війни. Ректор ознайомив присутніх з напрямками наукових досліджень університету, націлених на збереження пам’яті про сучасних героїв, захисників України, поділився досвідом національно-патріотичної роботи ЗВО, спільними проектами з зарубіжними та вітчизняними партнерами. Побажав міцності духу в умовах сучасних випробувань і дотримання визначальної тези «Якщо не ми, то хто!». Заступник генерального директора з науково-методичної роботи НІЕЗ «Переяслав», професор Олександр Колибенко від імені керівництва та співробітників закладу привітав учасників конференції, яка вже стала традиційною і міцно зайняла позиції в науковому просторі Переяславщини і відповідає напрямку діяльності НІЕЗ. Висловив сподівання, що Університет і надалі буде інтелектуальною платформою для реалізації спільних проєктів і координації зусиль науковців різних установ в обговоренні і вирішенні нагальних гуманітарних проблем сьогодення.
Насичені і цікаві доповіді науковців зосередили увагу присутніх на найбільш наболілих історико-політичних проблемах російсько-української війни в її соціогуманітарних вимірах, негативних проявах радянської спадщини, укорінених у сфері культури та ментальності, що стали гуманітарною передумовою цієї війни, актуальних проблемах історії України, які пояснюють механізми знищення української ідентичності російським імперським і радянським режимами через політику русифікації, асиміляції та геноцидні практики стосовно української нації. Було розглянуто також проблеми очищення інтелектуального та культурного простору від радянських наративів, збереження пам’яток історії та культури задля їх ефективного використання в національно-просвітницькій та патріотичній роботі, актуалізовано питання формування і зміцнення національної ідентичності українців, засобів і шляхів формування політики пам’яті в ході війни, популяризації героїзму Збройних сил України тощо.
Розширення горизонтів співпраці, а відтак, об’єднання науково-інтелектуальних, культурно-просвітницьких зусиль академічних, освітніх, культурних установ допоможе вирішувати назрілі проблеми соціокультурного розвитку України, пришвидшити процес подолання негативних наслідків тоталітарної радянської спадщини, протистояти потужному натиску інформаційної війни рф в гуманітарній сфері.
Провідний науковий співробітник НДВ історичного краєзнавства, кандидат історичних наук, доцент Оксана Тарапон