24 листопада 2023 р. спільно з кафедрою історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав» проведено щорічний Міжнародний круглий стіл «Голодомор в Україні 1932-1933 рр.: постгеноцидний синдром».
У вітальному слові ректор Університету доктор історичних наук, професор Віталій Коцур наголосив на важливості проведення подібних наукових заходів, широкому долученні освітян до поширення правди про Геноцид, подолання постгеноцидних травм і виховання патріотичного покоління переможців. Генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» кандидат історичних наук, доцент Олексій Лукашевич наголосив, що доброю традицією стало проведення спільних наукових та культурно-просвітницьких заходів Заповідника і Університету. Вивчаючи правду про Голодомор, необхідно робити висновки з власної історії, посилювати гуманітарну складову сучасного інформаційного фронту України. Даний круглий стіл є одним із серії наукових заходів, проведених НІЕЗ «Переяслав» до 90-ої річниці пам’яті жертв Голодомору-геноциду українців 1932-1933 рр.
Доповідачі акцентували увагу на посиленні інформаційних атак з боку росії, котра вчергове прагне применшити трагедію українців, заперечити геноцидний характер Голодомору. Президент Німецько-українського наукового об’єднання імені Юрія Бойка Блохина в Німеччині Дарина Блохин, на прикладі Німеччини, розповіла, що попри складнощі процесу міжнародного визнання голоду актом Геноциду в міжнародному масштабі, він неухильно продовжується. Заслужений юрист України, генерал-лейтенант, керівник кримінальної справи №475 Микола Герасименко наголосив, що сьогодні внаслідок наполегливості українських дослідників і юристів дістає широке визнання міжнародною спільнотою кількості загиблих від Голодомору українців – 10,5 млн. Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри світового українства КНУ імені Тараса Шевченка, Голова Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду Володимир Сергійчук доповнив інформацію щодо демографічних втрат та проблеми їх обрахування. Також наголосив, що дуже важливо розуміти, що Переяслав має пам'ять – пам'ять про вбитих тоталітарним режимом земляків, оскільки в опрацьованих ним архівах є чимало документів про трагедію голоду на Переяславщині. Доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Володимир Скляр, опираючись на матеріали переписів, доповнив інформацію по Переяславщині щодо складу населення та імовірних втрат внаслідок Голодомору.
Маємо надію, що проведення подібних заходів сприятиме науковим дослідженням з проблем Голодомору-геноциду, поширенню правди про цю трагедію та подолання її негативних наслідків. Адже берегти пам'ять, формувати національну ідентичність і відбивати атаки на інформаційному фронті – одне з головних завдань культурних і освітніх закладів сьогодення.
Провідний науковий співробітник НДВ історичного краєзнавства, кандидат історичних наук, доцент Оксана Тарапон
https://niez.com.ua/events/scientific-events/2910-mizhnarodnyy-kruhlyy-stil-holodomor-v-ukrayini-1932-1933-rr-posthenotsydnyy-syndrom.html#sigProId84fd2ec75f