14 травня Україна втрете на державному рівні вшановує пам’ять тих, хто ризикуючи власним життям рятував євреїв від неминучої смерті під час Другої світової війни. Цей пам’ятний день прийнятий Постановою Верховної Ради України від 2 лютого 2021 р. Україна входить у п’ятірку світових держав за кількістю героїв-рятівників євреїв, жертв Голокосту. На знак поваги та вдячності людям, які за національністю не були євреями, але рятували євреїв, державою Ізраїль впроваджене звання «Праведник народів світу», їх імена увічнені на Горі Пам’яті в Єрусалимі. За останніми даними цим званням відзначені понад 2,6 тис. громадян України. Насправді, рятівників євреїв набагато більше, тисячі з них залишаються невідомими, а їх подвиг невизнаним.
До невизнаних рятівників-героїв належить завуч, викладач хімії та фізики Переяславської школи № 2 Яків Федорович Білошицький (1893-1944), який під час окупації Переяслава німецькими нацистами врятував шістнадцятирічну жительку міста Розу Просяннікову. 4 жовтня 1941 р. єврейське населення Переяслава колоною гнали вулицею через р. Альта до Заальтицького кладовища. Місцеві жителі, які жили біля кладовища, здогадувалися про заплановане знищення євреїв. Вони з вечора бачили вириту яму.
«Я була у подруги. А коли дізналася, що євреїв погнали до мосту через Альту, намагалась наздогнати маму, яка була у натовпі. Від розстрілу мене врятував мій вчитель Яків Федорович Білошицький. Силою завернув мене і переконав, що ніхто нікуди євреїв вивозити і не думає. Він наказав сховатись, а, коли стемніє тікати з міста». Так згадувала про свій порятунок Роза Ісаківна Просяннікова. Згодом вона все ж не уникнула долі багатьох жертв нацизму, опинилася в одному з концентраційних таборів Німеччини. У 1945 р. була звільнена та повернулася до Переяслава.
Сам Я. Ф. Білошицький був заарештований гестапо та вивезений разом з іншими мирними жителями міста й району до Німеччини. Спочатку на підневільні роботи, а потім відправлений до концентраційного табору Дахау. 30 жовтня 1943 р. його перевели до табору смерті Бухенвальд, як політичного в’язня, присвоїли табірний номер 35023. 12 січня 1944 р. його перевели до табору Міттельбау-Дора, де він і помер 8 березня 1944 р.
Завдяки невтомній наполегливій праці голови Переяслав-Хмельницького відділення Міжнародної громадської організації «Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність» Анелії Віталіївни Ковальської ім’я Якова Білошицького назавжди залишиться у пам’яті переяславців. На спомин про нього, перед центральним входом до Переяславської гімназії № 2 закладено меморіальний знак «Камінь спотикання».
Старший науковий співробітник НДВ історичного краєзнавства Ганна Наконечна
