Захисник України, лейтенант, заступник командира 3-ої механізованої роти по роботі з особовим складом 1-го механізованого батальйону 72-ої окремої механізованої бригади Андрій Миколайович Моругий народився 17 листопада 1974 р. в селі Браниця, Бобровицького району, Чернігівської області. Після закінчення середньої школи у 1991 р. рік працював слюсарем у місцевому колгоспі. У 1992 р. вступив до Національного аграрного університету, здобув фах інженера-механіка.
Частину свого життя віддав розвитку сільського господарства Переяславщини. Більше 10-ти років очолював ПРАТ «Племзавод «Яненківський» Переяслав-Хмельницького району. У вільний від роботи час захоплювався стрибками з парашута, мріяв про власний літак.
З початком неоголошеної військової агресії росії проти України 2014 р. (АТО) А. М. Моругий був мобілізований на військову службу Переяслав-Хмельницьким ОМВК. На власному автомобілі разом з чотирма офіцерами запасу відбув на схід України. Знаючи про скрутне становище у збройних силах, він сам придбав собі необхідне спорядження (одяг, взуття, бронежилет), окрім цього власним коштом надавав допомогу побратимам, купуючи продукти харчування та засоби захисту.
13 липня 2014 р. близько 7-ої години ранку під час артилерійського обстрілу машин супроводження конвою військової частини в районі села Калинове Амвросіївського району Донецької області А. М. Моругий отримав поранення в шию, яке виявилося несумісне з життям. Він назавжди залишився тридцятидев’ятирічним.
Громадське прощання з загиблим Героєм відбулось у Переяслав-Хмельницькому районному будинку культури, відспівали в Успенському храмі. Після чого катафалк з захисником відправився на Чернігівщину.
15 липня, під звуки військового оркестру та вистріли військового салюту, Героя поховали на кладовищі рідного села.
Указом Президента України № 747/2014 від 29 вересня 2014 р. «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
4 червня 2017 р. його сини Євген та Іван отримали відзнаку Української православної церкви Київського патріархату – медаль «За жертовність і любов до України», яку вручив настоятель Свято-Єфремівського храму УПК КП, протоієрей, військовий священик (капелан) Дмитро Волошин.
20 травня 2015 р. у пам'ять про А. М. Моругого на фасаді Браницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів відкрили меморіальну дошку.
У 2019 р. в Переяславі встановили «Пам’ятний знак воїнам Антитерористичної операції», а 2021 р. у Бобровиці на пагорбі Слави встановили пам'ятник з викарбуваними іменами загиблих Героїв неоголошеної російсько-української війни на східних кордонах України. Серед них ім’я Андрія Моругого.
2020 р. А. М. Моругому присвоїли звання «Почесний громадянин міста Переяслава» (посмертно).
Вічна пам'ять Герою!
Старша наукова співробітниця НДВ історичного краєзнавства Ганна Наконечна
