Д. І. Бліфельд народився у м. Волочиську Хмельницької обл. в родині службовців. Трудову діяльність розпочав у 1928 р. – завідував клубом у м. Волочиську, а потім керував бібліотекою Будинку працівників освіти у м. Проскурові (нині м. Хмельницький). У 1933 р. закінчив Проскурівський технікум політосвіти і деякий час викладав у ньому. У 1939 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, а в 1941 р. – аспірантуру Інституту археології АН УРСР. Під час другої світової війни впродовж 1941–1943 рр. перебував у евакуації в Уфі та Москві, працюючи молодшим науковим співробітником Інституту суспільних наук, потім – Інституту історії та археології АН УРСР. Перебуваючи в Уфі, вивчав археологічні старожитності Башкирії. У 1943 р. захистив кандидатську дисертацію «Археологічні пам’ятки Башкирії середини І тис. н. е.». З 1944 р. і до останніх днів життя працював старшим науковим співробітником відділу слов’янської археології Інституту археології АН УРСР.
У 1945 р. Д. І. Бліфельд брав участь у розкопках Б. О. Рибакова у Переяславі. Він, як старший науковий співробітник Інституту археології АН УРСР, опікувався розкопом № 2. Цей розкоп був закладений на ділянці в районі впадіння р. Альти в р. Трубіж, де науковці очікували знайти сліди найдавнішого поселення – попередника Переяслава. Їх сподівання не виправдалися: окрім надзвичайно потужних нашарувань з матеріалами ХVІІ – ХІХ ст., сподіваного культурного шару із матеріалами Х-ХІІІ ст. взагалі не було виявлено.
Д. І. Бліфельд брав участь у багатьох археологічних експедиціях у Києві, Надпоріжжі, у зоні будівництва Каховської ГЕС, у Чернігові та його околицях. Він був вченим з широким колом інтересів, що відбилося в його експедиційній роботі та наукових публікаціях: вивчав економіку, культуру, історичну топографію та соціальний склад населення давньоруських міст. Але найперше його цікавили ранньофеодальні могильники Північного Лівобережжя, які учений досліджував під час експедицій у 1948, 1949, 1952, 1956-1958 рр. Серед цих пам’яток виділяється, насамперед, давня Шестовиця. Загалом, саме завдяки розкопкам Д. І. Бліфельда Шестовицький могильник став всесвітньо відомою середньовічною пам’яткою.
Дослідження курганних груп Шестовицького некрополя Давид Ісакович проводив у 1956–1958 рр. У семи курганних групах Шестовицького могильника було розкопано 98 насипів, що дозволило простежити майнову і соціальну диференціацію в середовищі місцевих мешканців та розробити класифікацію дружинних поховань. Завдяки роботам дослідника, проведеним на території Середнього Подніпров’я, йому вдалося розробити типологію «дружинних» поховань Х ст. Вчений поділив всі досліджені поховання на чотири групи: поховання одного дружинника, поховання воїна з конем, поховання воїна з жінкою, поховання воїна з жінкою та конем.
Детальний аналіз усіх поховань Шестовицького могильника містить підготовлена Д. І. Бліфельдом монографія «Давньоруські пам’ятки Шестовиці», проте видана вже після смерті дослідника його колегами – співробітниками відділу слов’янської археології Інституту археології АН УРСР (1977).
Помер Д. І. Бліфельд 26 лютого 1966 р. у віці 58 років, похований у Києві.
Найважливіші наукові роботи Д. І. Бліфельда:
1. Бліфельд Д. І. Дослідження у Шестовиці. Археологічні пам'ятки УРСР. К., 1952. Т. З. С. 123-131.
2. Блифельд Д. И. К исторической оценке дружинных погребений в срубных гробницах Среднего Поднепровья IX-X вв. Советская археология. 1954. № 20. С. 148-162.
3. Бліфельд Д. І. До питання про ремесло та ремісників у Київській Русі. Археологія. 1954. Т.IX. С. 31-33.
Бліфельд Д. І. Давньоруські пам’ятки Шестовиці. К., 1977.
Джерела:
- Рыбаков Б.А. Отчет о раскопках 1945 г. в Переяславе-Хмельницком. Науковий архів ІА НАНУ. 1945/10. 9 с.
- Рибаков Б.О. Розкопки в Переяславі-Хмельницькому в 1945 р. Археологічні пам’ятки УРСР. 1949. Т. 1. С. 21-25.
- Д. І. Бліфельд (1908-1966: Некролог). Археологія. К., 1966. Т. 20. С. 235-236.
- Довженок В.И. Блифельд Д. И. (1908-1966). Советская археология. 1967. № 3. С. 324.
- Ясновська Л.Д. Д. І. Бліфельд – дослідник давньоруських старожитностей чернігівської округи. Село над Десною. Шестовиця: збірник статей і матеріалів. С. 132-139.
Старший науковий співробітник НДВ археології Г. М. Бузян