В. О. Харламов – відомий український археолог, фахівець у галузі давньоруської архітектури.

Ім’я переяславського лікаря Андрія Осиповича Козачковського відоме нам завдяки Тарасові Шевченку, з яким вони були щирими друзями. До сьогоднішнього дня зберігся будинок А. О. Козачковського (1820 р.), в якому зараз знаходиться експозиція Музею Заповіту Т. Г. Шевченка. Саме тут, гостюючи, поет написав найкращі свої твори – поеми «Кавказ», «Наймичка», присвяту до поеми «Єретик», і, нарешті, славнозвісний «Заповіт».

Олександр Михайлович Довгий народився 1 серпня 1985 р. у м. Переяславі на Київщині. Після закінчення Переяслав-Хмельницької ЗОШ №1 (2002 р.), Олександр проходив строкову військову службу (2003-2005 рр.). У 2006 р. вступив до Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, отримав диплом психолога.

26 липня 2023 року виповнилося 250 років з дня народження видатного українського правознавця, філолога, освітнього діяча, педагога, мислителя і письменника, уродженця міста Переяслава Іллі Федоровича Тимківського (1773-1853), який справив величезний вплив на поширення освіти і шкільництва в Україні у ХІХ ст.

Дослідник традиції кобзи, бандури В. Ю. Мішалов свого часу знайомив нас із зародженням модернової течії професійного бандурного мистецтва. Він поширював фото ансамблю бандуристів Київського університету св. Володимира, під керівництвом М. Домонтовича (Злобинця) (1904). Згодом нам пощастило дізнатися дещо більше про самого Михайла Злобинця, дані про якого важко було десь відшукати. Саме через В. Мішалова надійшла деяка інформація про талановиту постать Золотоніського краю Михайла Злобинця (псевдо Домонтович). Адже дід Віктора Мішалова Марко Мішалов вчився у сільськогосподарському технікумі й брав участь у колективі бандуристів, яким керував М. Злобинець.

Валентин Даниленко народився 6 липня 1913 р. у с. Ново-Михайлівка Бердянського повіту Таврійської губернії (нині Черніговського р-ну Запорізької обл.).

Майбутній історик, етнограф, географ, археолог, краєзнавець, Вадим Пассек народився 2 липня (20 червня за старим стилем) 1808 р. у Сибіру, в м. Тобольську, куди був засланий на поселення його батько Василь Васильович Пассек (1772-1831). Рід Пассеків чеського походження – Пассек (Пашек, Паска, Pasek, Paszek) - відомий із XVII ст. Походив із Богемії, звідки переселився до Литви, згодом – на Смоленщину, де був наділений багатьма маєтками. У Польщі відомі записи зі згадкою Пассеків в зв’язку з історичними подіями XVII ст. Належав до одного із знаменитих гербів Речі Посполитої – Доліва. Вже в другій третині XVIIІ ст. Пассеки стали відомим землевласниками на Слобожанщині. Перші представники роду, згадані в джерелах: Федір Пассек (1713-1860?), Данила Іванович Пассек (?), й найбільш відомий – Богдан Іванович Пассек (1689-1757).

Б. Є. Климушко народився 30 червня 1931 р. у м. Дніпропетровську. У 1952 р. закінчив Дніпропетровське художне училище (нині – Дніпровський театрально-художній коледж), а у 1958 р. – Київський художній інститут (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Мистецтву скульптури навчався у студії видатного українського скульптора, фундатора української пластичної школи ХХ ст., Михайла Григоровича Лисенка (1906–1972 рр.).

Дуже багато імен істинних українців-патріотів поетів письменників були закриті для нашого пізнання в роки радянської ідеології. З проголошенням незалежності України (1991р.) шкільна програма поступово стала відкривати для нас, знищенні імена справжніх українських борців національного духу. Один із них - це Іван Багряний (справжнє ім’я Іван Павлович Лозов’ягін), поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч.

Народився він 27 (15) травня 1843 р. на хуторі Стахорщина Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії (нині село Новгород-Сіверського району) у збіднілій дворянській родині, яка походила від українського козацького, старшинського роду. Дмитро Самоквасов навчався у Новгород-Сіверській гімназії, потім – на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету, який закінчив у 1868 р.