День Успіння Пресвятої Богородиці у православній церкві завжди припадає на 28 серпня, це двонадесяте неперехідне свято, перед котрим завжди благословляється суворий Успенський піст. Це одне з найулюбленіших у народі свят, саме на його честь названі багато храмів по всій Україні.

Професійне свято бджолярів в Україні почали відзначати з 1997 року, яке встановлене Указом Президента України № 815/97, з підтримки ініціативи Міністерства агропромислового комплексу України та Спілки пасічників України. З цього часу це свято увійшло до календаря святкових днів пасічників.

Зелена Неділя – найпоетичніше свято, що тісно пов’язане з природою. В наш час – це складова християнського свята Трійці. В давні часи, в часи праслов’ян, це було цілком самостійне свято, яке тривало цілий тиждень. Починалося воно в четвер (на сьомому тижні по Великодню, цей день ще називали Семик) та закінчувалося наступного четверга, який мав назву Русальний великдень.

Повсюдно на Україні суботу, що передує Зеленій Неділі називають клечальною. У приготуванні до її святкування брала участь уся родина. Господиня та доньки мили вранці лави, стіл, піл, чепурили піч і комин, підбілювали зовні стіни, підводили глиною призьбу. Застеляли чистою скатертиною стіл, чистим рядном піл, розвішували на кілках по стінах, над вікнами та образами нові рушники.

  Юріїв день – 6 травня – велике свято через особливу повагу християнського світу до змієборця Георгія. Цей святий спрадавна вважався покровителем землеробства і скотарства. Юрій відмикав небо і пускав росу-дощ на землю, відмикав землю і все росло, зеленіло, будив кров землі – воду. На день Св. Юрія весна вже тут, поміж нами, зійшла на землю й господарює в повну силу. До Юрія, якою б пишною і соковитою не була трава, – не можна було її торкати, ані скотину на неї випускати, бо, як потривожиш землю, земля не забуде потривожити тебе.

6 травня православна церква вшановує пам’ять святого великомученика Георгія (Юрія) Побідоносця.

На четвертому тижні (25-тий день) по Великодню припадає Права середа, цього року – 2 травня. Цей день ще називають Переполовенням, Рахманським Великоднем. За М. Максимовичем «… назва Рахманський Великдень була вживана на Волині, Поліссі, у Червоній Русі і нагадувала про рахманів, які колись жили в цих краях». За О. Воропаєм «… шкаралупи з яєць, викинені на Великдень на воду, допливають до якихось людей, що живуть за далекими морями й називаються рахманами; вони не знають, коли має бути великдень і чекають крашанок з України…».

30 квітня у народі відзначають День святого Зосима, якого здавна вважають заступником бджіл і покровителем бджолярів. Духовні розповіді, дійшовши до наших днів, свідчать, що подорожуючи по далеких країнах, преподобні Зосима і Саватій соловецькі за велінням Божим принесли в руків’ї палиці матку бджолину і, пустивши її в землю слов’янську, поклали початок бджільництва.

В традиційній культурі українців існував цікавий звичай пошанування певних днів тижня. Такою повагою найбільше користувалися понеділок, четвер і п’ятниця. Запровадив піст тричі на тиждень архієпископ Л. Баранович у 1677 році. Цікаво, що святкування пісних днів тижня практикувалося здебільшого жінками, причому переважно заміжніми. В ці дні у звичаї було молитися, постувати та не виконувати певні види робіт по господарству (наприклад, прясти у п’ятницю).