Історичний календар. Обрядовість

СВЯТО РОШ ХА-ШАНА

Рош ха-Шана або Єврейський Новий рік не має чіткої дати святкування, настає в юдейському календарі з молодиком сьомого місяця тішрей і відзначається кілька днів. У 2023 році період святкування розпочнеться ввечері 15 вересня і триватиме до вечора 17 вересня й ознаменує для юдеїв настання нового 5784 року. Для єврейського народу це свято дуже важливе, адже з давніх давен вони вважають його днем створення світу.

 

Подібно до всіх єврейських свят, цей день проводять у молитві. Молитви, що читають в Рош ха-Шана, повинні містити десять іудейських текстів, які згадують Бога як царя, десять текстів, які згадують Бога, який пам'ятає все, і десять текстів, в яких згадується шофар - баранячий ріг, один з головних атрибутів свята.

Шофар, в який сурмлять у ході ранкової молитви, закликає вірян на Божий суд і нагадує про агнця, якого Авраам приніс у жертву замість свого сина Ісаака. Це символізує готовність кожного віруючого до самопожертви.

За традицією, у цей день Бог визначає долі людей на наступний рік: іудеї вірять, що на Новий рік на небесах вирішується, хто буде жити у достатку, хто в бідності, а кому судилося померти. Вважається, що щире покаяння і вихваляння Творця здатні вплинути на його рішення, щодо долі людини.

Святкова трапеза також багата різноманітними звичаями. Розпочинається вона традиційно з Кидуша – благословення над бокалом вина. В цей день євреї їдять багато солодкого для того, щоб новий рік був для них солодким. Традиційно на святковий новорічний стіл прийнято подавати: яблука з медом, щоб рік був солодким і щасливим; голову (риби або барана), щоб цілий рік бути попереду, а не у хвості; рибу, як символ плодючості; моркву, нарізану кружальцями – символ багатства, адже вважається, що у дні Нового року визначається, в тому числі, і матеріальний добробут людини на майбутній рік; халу з родзинками, щоб рік пройшов у здоров’ї та достатку; овочі й фрукти для гарного урожаю. Не їдять юдеї у святкові дні кислу і гірку їжу, щоб наступний рік не приніс біди.

Ще один обряд, пов'язаний з єврейським Новим роком, – ташлих – символізує позбавлення від гріхів року, що минає. Юдеї приходять на берег водойми, моляться, висипаючи при цьому у воду крихти з кишень, ніби згодовуючи свої гріхи рибі.

Після Рош ха-Шана для іудеїв починаються "Дні трепету" – 10 днів молитов і каяття, а кульмінацією цього періоду є свято Йом-Кіпур – "День спокути".

Вітаємо іудеїв з світлим святом Рош ха-Шана! Шана това уметука! Доброго і солодкого вам року!

ШОСТОГО ТРАВНЯ – СВЯТОГО ЮРІЯ

Шостого травня святкували наші пращури  Юріїв день. Це свято в українців завжди було у великій пошані, воно вщерть наповнене давніми народними обрядами та віруваннями. Святий  вважається покровителем землеробства і скотарства. В цей день весна сходить на землю, вона вже тут, поміж нами, господарює в повну силу. Святий Юрій відмикає небо і випускає росу-дощ на землю, будить кров землі – воду, відмикає землю і все росте, зеленіє.

ПАСКИ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ХЛІБОЗАВОДУ

Сьогодні за вікном ХХІ ст., але до цього часу весняне свято Пасхи у всіх українців асоціюється із обрядовим великоднім хлібом. Він має особливе значення, бо символізує духовне очищення та просвітління людини.

БЛАГОВІЩЕННЯ (7 КВІТНЯ)

7 квітня на Благовіщення усе святкує: і вода, і трави, і тварини, і люди. Навіть пташка гнізда собі на Благовіщення не в’є, дівки кіс не заплітають. У давнину казали, що цього дня Господь благовістить землю й розкриває її для сівби. На Благовіщення не починали засівати нив, до цього дня не працювали на землі, бо «архангел Гавриїл одмикає землю і од того часу зачинає земля давати ростєніє всякого зела». Вважали, що до Благовіщення не можна городити тин, бо цим можна загородити хмари і потім не буде дощу. На Благовіщення також нічого не пекли, «щоб роси не запікать, бо буде посуха».

5–13 КВІТНЯ 2023 Р. ІУДЕЇ СВЯТКУЮТЬ ПЕСАХ

Песах – одне з найбільших свят єврейського народу. Щороку дата Песаха різна, визначається за місячним календарем. Починається святкування на 14-й день весняного місяця Нісан. Це перший місяць біблійного року в єврейському календарі, який відповідає приблизно березню-квітню григоріанського літочислення. В Ізраїлі святкування Песаха триває тиждень, а поза країною – 8 днів.

30 БЕРЕЗНЯ – «ТЕПЛОГО ОЛЕКСИ»

30 березня (за новим стилем) – свято Теплого Олекси. Так у народі називають день святого Олексія, чоловіка Божого, перше по-справжньому весняне свято, коли тепло має остаточно перебороти холод. У цей день вівсянка засвище свою пісеньку: «Покинь сани, бери віз!», а щука-риба хвостом лід розіб’є».

22 БЕРЕЗНЯ – СОРОК СВЯТИХ

Зі святом Сорока Мучеників наші предки пов’язували початок весни, адже наступало весняне рівнодення. Кажуть: «Від Сорока Святих ще сорок морозів буде», - і якщо не всі сорок бувають протягом весни, то решти чекають улітку. Вірять, що в цей день неодмінно з неба має впасти сорок лопат снігу – кожен святий скине по одній, але це вже буде останній сніг і можна починати вимітати його з кожного кутка. «Ці святі, всі сорок, беруть кожен собі по лопаті і по мітелці і замітають геть усе небо. І геть усі закутки в небі, де які є, повичищають; і ще кожний святий собі добуде по сорок лопаток снігу. То вже од того дня на небі снігу нема».

ЯВДОХА ВЕСНУ КЛИЧЕ (14 БЕРЕЗНЯ)

За старим стилем це перший день весни, а тому казали: «Байбак свисне, а зима здасться». Проте повсюдно було відомо, що «Явдоха ще потрусить фартуком», віхола не забариться та й морози ще ймовірні. На Євдокію селяни особливо пильнували за погодою, щоб передбачити, якою буде весна й літо. Все було варте уваги, особливо уважно спостерігали за віщуном майбутнього літа – вітром. Якщо вітер теплий, то й літо буде теплим, коли крутить млини, то й снопи перевертатиме в полі, якщо віє від Дніпра (з заходу) , то риба ловитиметься, якщо від степу (зі сходу), то рік буде добрим на бджоли, а коли з низу Дніпра (з півдня), то хліб зародить. Як Явдоха ясна, то й пшениця рясна.

НА ОБЕРТІННЯ ЗЕМЛЯ ОБЕРТАЄТЬСЯ ГОЛОВОЮ ДО СОНЦЯ (9 БЕРЕЗНЯ)

Українці вірили, що цього дня літо повертає до нас, а зима йде геть. Десь у цей час пташка вівсянка починає співати українцеві: «Покинь сани, візьми віз», птахи повертаються з вирію до гнізда, хлібороб до плуга, діти до хліба, а чоловік до жінки. Вирій уявляли як  заповітний край, де ніколи не буває зими, там завжди тепло, туди відправляються душі померлих. Але птахи гнізд там ніколи не мостять, і пташенят не луплять, бо сумують за рідним краєм. Прильоту птахів не просто очікували, але й радо зустрічали. Першими, як прийнято вважати, прилітають жайворонки. Як летять високо, то «це вони до Бога летять молотить», скоро буде тепло, а коли низько – «не донесли ціпа і він упав, а тому й птахи поприпадали додолу», буде ще холодно. Коли ж хто побачить уперше ластівку, то кидає в неї жменю землі й каже: «На тобі, ластівко, на гніздо, а мені на добро!»

ПЕРШИЙ ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Весь перший тиждень Великого посту (цього року: 27 лютого – 5 березня)  в народному календарі називався Збором, а субота першої седмиці Великого посту – Збірною або Федоровою суботою. Саме до цього дня відноситься давній звичай писати на глечиках хрести. Так, в 20-х роках ХХ століття українською етнологинею Євгенією Спаською було зафіксоване свідчення гончара Дениса Щербака з Чернігівського повіту. Не одразу і не дуже охоче, остерігаючись, щоб з цього не зробили сміху, він повідомив, що мітить хрестом лише ті глечики, які виробляє один раз на рік, а саме в Зборну суботу. «Він сідав формувати їх, коли дзвони скликали парафіян на вечірню службу і робив стільки, скільки встигне до кінця служби Божої, помічаючи всі глечики хрестами… Не всі гончарі знали і робили це, а баби за ними страшенно побивалися, бо вірили, що в такому посуді буває найкращий збір – одстоюється молоко майже на все горло».

В деяких місцевостях в цей день дівчата варили кашу з маком і закопували горщик з нею в землю.

«Закопали горщик каші ще й кілком прибили

Щоб на нашу вулицю парубки ходили.

Закопали горщик каші ще й ракові клешні,

Щоб ходили парубки далекі й тутешні».

 

Старший науковий співробітник Музею українських обрядів                                                            Зубер Світлана Миколаївна