Музей історії Української Православної Церкви

Про музеї Перегляди: 9466

Комплекс Музею історії Української Православної Церкви включає: Покровську козацьку церкву 1606 р., (с. Острійки Білоцерківського р-ну Київської обл.), дзвіницю 1760 р. (с. Бушево Рокитнянського р-ну Київської обл.), церковну сторожку поч. ХІХ ст. (с. Рудяків Бориспільського р-ну Київської обл.), козацький цвинтар (реконструкція), де експонується 67 дерев’яних і кам’яних хрестів XVIII–XX ст. з території Середньої Наддніпрянщини, двір сільського священика ІІ пол. ХІХ ст., пам’ятку архітектури та містобудування Національного значення Покровську церкву 1774 р., (с. Сухий Яр Ставищенського р-ну Київської обл.), виставку «Історія православного хреста», жертовник-святилище епохи міді-бронзи, (с. Степове Миколаївської обл.), реконструкцію язичницького святилища слов’ян X–XI ст. (с. Городниця Гусятинський р-н Тернопільської обл).

Експозиція музею розташована у приміщенні пам’ятки архітектури та містобудування Національного значення – Покровській церкві 1774 р., перевезеній із с. Сухий Яр Ставищенського р-ну Київської обл. Споруда реставрована на території Музею у 1986 р.

Будівля дубова, тризрубна, трибанна.

Перед входом до церкви представлена колекція православних хрестів: унікальний давньоруський з рожевого шиферу (пірофілітового сланцю), антропоморфні дерев’яні й кам’яні хрести з цвинтарів Наддніпрянщини (XVII–XIX ст.), металевий кований хрест (XIX ст.).

Музей відкрито у 1992 р. Системне розміщення експонатів в історико-хронологічній послідовності висвітлює передумови запровадження християнства в Київській державі, становлення як загальнодержавної Православної церкви на теренах України-Русі, розкриває всі аспекти двовір’я, головні засади аскетичного життя, представляє церковне книгодрукування та твори отців і вчителів Вселенської церкви.

Представлено портрети видатних діячів православ’я, розкрито роль і місце Православної церкви в боротьбі за національну незалежність України XVII–XVIII ст., висвітлено роль православних церков і монастирів в історії українського народу, сучасні процеси та тенденції в розвитку релігійних організацій,  розкрито вплив Православної церкви на духовність українців.

В експозиції репрезентовано археологічні старожитності, церковну літературу XVII–XX ст., речі церковного вжитку, побуту священнослужителів.

В інтер’єрі церкви – розписи трьох склепінь і вітражі роботи П.В. Тараненка «Еволюція космогонії», в яких передано характер мислення людини на основних етапах розвитку її світогляду. Розпис першої бані: модель світу на ранній стадії розвитку людства, «коли богом було Сонце». В центрі кола – одне з найдавніших зображень сонячного диску зі знаком часу-вічності. Основою композиції є послідовна серія вписаних у коло квадратів, що символізують багатоярусний устрій неба. По краю небесного зводу розміщені знаки Зодіаку (найдревніше відоме зображення сузір’їв). За переконаннями астрологів, кожне із сузір’їв, в залежності від дати народження, впливало на долю людини впродовж всього життя.

Центральний купол висвітлює, за задумом автора розписів, зіткнення двох світоглядів: релігійного і наукового, що зароджується. Розколюється церковне склепіння, за ним проглядається космічна безодня. На зміну релігійному світосприйняттю приходить космогонічна модель Галілея – Кеплера. По колу зображені фігури вчених, філософів, богословів.

У третьому куполі художник зобразив фігуру космонавта на фоні математичної моделі, в яку закладена земна куля, зображена з космосу. Автор ще раз хотів звернути увагу на величезну відповідальність людини за долю життя на Землі.

В експозиції демонструється виставка «Ікони святої великомучениці Варвари із фондової колекції НІЕЗ «Переяслав».

View the embedded image gallery online at:
http://niez.com.ua/museums/about-museum/599-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8#sigProId6cef9ea31e