Експозицію Музею козацької слави, відкритого 28 червня 2003 року, складають роботи однієї людини - талановитого художника і різьбяра по дереву, українського поета-пісняра Василя Леонтійовича Завгороднього (1925-2009), заслуженого артиста України (1976), лауреата премії ім. Катерини Білокур (1995), члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, ветерана Великої Вітчизняної війни.
Василь Завгородній - митець із Божої ласки. Народився 26 жовтня 1925 року у с. Водяне Компаніївського району на Кіровоградщині у великій селянській родині. З дитинства мав дві великі пристрасті - малювання та спів, яким і присвятив усе життя. У 1955 році закінчив Київську державну консерваторію за класом вокалу (викладав І. Паторжинський). Працював у різних колективах та філармоніях. З 1960 по 1974 рр. був солістом Національного академічного народного хору ім. Г.Верьовки. Майже ніколи не розлучався з фарбами. Пізніше захопився різьбленням по дереву.
У трьох залах музею експонується понад 200 робіт художника, створених у різні періоди творчості, звернених до теми українського козацтва.
Представлений мистецький доробок вражаючий: образи козаків-запорожців, князів та гетьманів, легендарних героїв та світочів минулого (Б. Хмельницького, Г. Сковороди, П. Конашевича-Сагайдачного, Т. Шевченка, М. Гоголя), портрети сучасників (В. Лісовола, М. Сікорського), українські краєвиди.
Його роботи прикрашають експозиції музеїв Києва, інших міст України та за її межами, зокрема музеї Т. Шевченка, М. Гоголя, Лесі Українки в Києві, Лесі Українки в Грузії та ін.
Твори Василя Завгороднього лаконічні, надзвичайно емоційні, іноді гумористичні, але завжди щирі й просто красиві.