1936 р. було проведено закритий конкурс на розробку проекту будинку Сесійної зали ЦВК УСРР (з 1938 р. – Верховної Ради УРСР). У ньому, разом із відомими київськими архітекторами – В. М. Риковим, Я. А. Штейнбергом та С. В. Григор’євим, також взяв участь і В. Г. Заболотний. Незважаючи на те, що ще 23 квітня 1932 р. вийшла постанова ЦК ВКП (б) «Про перебудову літературно-художніх організацій», яка утвердила повний ідейно-стилістичний контроль над архітектурним проектуванням, проект команди В. Г. Заболотного визнали найкращим.

20 липня у світі відзначають Міжнародний день торта (International Cake Day), присвячений дружбі і миру між людьми, країнами, народами. Він проходить під девізом – «I саке you», що означає «Я прийду до тебе з тортом».

В першу суботу липня традиційно відзначається Міжнародний день Дніпра. Цього року свято припадає на 7 липня і співпадає з давнім народним святом Івана Купала, традиції святкування якого передбачають ритуальне омивання у відкритих водоймах як символ очищення. Свято Дніпра засноване з метою пропагування серед людей шанобливого відношення до ріки, збереження її унікальної екосистеми для майбутніх поколінь.

Міжнародна світова спільнота щороку піднімає проблему, що є однією із ключових у охороні довколишнього середовища, а саме – опустелювання та посухи, які виникають через необдуману, безвідповідальну людську діяльність, та звертає увагу на необхідність міжнародного співробітництва для ефективної боротьби з процесами деградації в природному середовищі.

Третій приїзд Т. Шевченка до А. Козачковського припадає на 12 червня 1859 р. Про цей приїзд А. Козачковський згадував: «В июне 59 года, утром, на двор квартиры моей въехала почтовая телега. Сидевший в ней показался мне похожим на Шевченка. Я не ошибся; молча мы поздоровались, молча он приветствовал мою семью, молча несколько раз с заметным волнением прошел по комнате, потом посмотрел в окно на ярмарочное движение и высказал желание посмотреть ярмарку; мы отправились. Дорогой он объяснил, что вошел ко мне как угорелый, потому что по пути из Петербурга до моей квартиры почти не вставал с телеги: с таким нетерпением он летел в свою родную старину… Грустное впечатление производил на него взгляд мой. Возвратившись с ярмарки, он рассеялся, разговорился, вспомнил о грустном пребывании его в Новопетровске, хотя ему там было легче, нежели в Орской крепости. Зашла речь о Гоголе. Он не сочувствовал ему: по его словам, неудавшиеся честолюбивые мечты стали причиною умственного его расстройства. Я напомнил Шевченку несколько коротких его произведений, забытых им, он записал их. Вообще из разговора оказалось, что из написанных до 46 года его произведений многие потеряны безвозвратно…».