460 років Пересопницькому Євангелію
29 серпня 2021 р. виповнюється 460 р. з дня завершення роботи над визначною рукописною пам’яткою староукраїнської мови та мистецтва – Пересопницького Євангелія, яке за красою та багатством оформлення не має рівних серед українських рукописів. На зазначеній пам’ятці з 1991 р. президенти України присягають на вірність народові та державі.
19 серпня 1845 р. – вечірка у А. Козачковського з нагоди першого приїзду Т. Шевченка на Переяславщину
19 серпня 1845 року А. Козачковський влаштував урочисту вечірку на честь першого приїзду Т. Шевченка до Переяслава.
До 355 – річчя повстання Переяславського полку в Переяславі
Пане Олеже, Ви детально вивчали історію Переяславського полку, знаєте всі його військові звитяги, історичні постаті. Зокрема про повстання в Переяславі у 1966році. Ви з юних літ присвячували цій темі свої поетичні рядки. Можна Вас попросити розповісти про свої дослідження цього питання?
Олег Князенко «Слово про Полк» ( З історії написання).
До дня відкриття фінальнопалеолітичної стоянки Семенівка 1
Рік 1984 був багатий на знакові події в історії людства, що мали глобальне, загальнопланетарне значення: в США в продаж надійшли перші комп'ютери "Apple Macintosh"; Американський астронавт Брюс Маккендлес, командир космічного корабля "Challenger", став першою людиною, що вийшла у відкритий космос без страхувального пристрою при допомозі спеціального апарату на реактивній тязі (крісло); 9 лютого помер Генеральний секретар ЦК КПРС Ю.В.Андропов і невдовзі , 13 лютого, цю посаду обійняв не менш підстаркуватий прихильник політики Л.І.Брежнєва (епоха "застою") – К.У.Черненко; збройне загострення між Іраном та Іраком; збірна Франції стала чемпіоном Європи з футболу; відбулися XXIII Літні Олімпійські ігри в Лос-Анджелесі; президент США Рональд Рейган, готуючись до свого щотижневого радіовиступу, під час перевірки мікрофона і в надії, що запис не ведеться, виголосив фразу: "Дорогі американці, я радий повідомити вас, що щойно підписав закон про оголошення Росії поза законом на всі прийдешні часи. Бомбардування почнеться через п'ять хвилин", яка викликала різку відповідь та осуд зі сторони Радянського Союзу; відбулась прем'єра культового фільму Джеймса Камерона «Термінатор», в якій, завдяки вдало зіграній лиходійській ролі Арнольда Шварценеггера, яка складається у фільмі лише з 17 реплік, його персонаж став сприйматися не як другорядний, а головний герой фільму; загинула прем'єр-міністр Індії Індіра Ганді; в індійському місті Бхопал сталася одна з найбільших промислових катастроф в історії, в результаті якої загинуло близько 2 тис. людей і 600 тис. було поранено; в Пекіні прем'єр-міністри Великої Британії Маргарет Тетчер і КНР Жао Зіянг підписали угоду про повернення в 1997 році британської колонії Гонгконг під юрисдикцію Китаю при умові збереження в ньому протягом наступних 50 років капіталістичної системи…
Третій приїзд Т. Шевченка до А. Козачковського
Третій приїзд Т. Шевченка до А. Козачковського припадає на 12 червня 1859 р. Про цей приїзд А. Козачковський згадував: «В июне 59 года, утром, на двор квартиры моей въехала почтовая телега. Сидевший в ней показался мне похожим на Шевченка. Я не ошибся; молча мы поздоровались, молча он приветствовал мою семью, молча несколько раз с заметным волнением прошел по комнате, потом посмотрел в окно на ярмарочное движение и высказал желание посмотреть ярмарку; мы отправились. Дорогой он объяснил, что вошел ко мне как угорелый, потому что по пути из Петербурга до моей квартиры почти не вставал с телеги: с таким нетерпением он летел в свою родную старину… Грустное впечатление производил на него взгляд мой. Возвратившись с ярмарки, он рассеялся, разговорился, вспомнил о грустном пребывании его в Новопетровске, хотя ему там было легче, нежели в Орской крепости. Зашла речь о Гоголе. Он не сочувствовал ему: по его словам, неудавшиеся честолюбивые мечты стали причиною умственного его расстройства. Я напомнил Шевченку несколько коротких его произведений, забытых им, он записал их. Вообще из разговора оказалось, что из написанных до 46 года его произведений многие потеряны безвозвратно…».
1 ЧЕРВНЯ 1700 РОКУ – ДАТА ОСВЯЧЕННЯ НАЙВЕЛИЧНІШОЇ ПАМ’ЯТКИ ПЕРЕЯСЛАВА – ВОЗНЕСЕНСЬКОГО СОБОРУ
Вознесенський собор у м. Переяславі є яскравою архітектурною пам’яткою національного значення, збудованою упродовж 1695–1700 років у стилі українського бароко на кошти гетьмана Івана Мазепи. На початку ХVІІІ ст. собор отримав статус головної кафедри Переяславської єпархії.
28 ТРАВНЯ – ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ КРАЄЗНАВСТВА
Інтерес до вивчення минулого об'єднує широку когорту дослідників, як тих, що мають професійний інтерес, так і аматорів. Краєзнавство як напрямок наукових студій є найбільш доступною практикою реалізації пошукових завдань, які насамперед спрямовані на віднайдення історичної інформації.
26 КВІТНЯ – ДЕНЬ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції, що сталася 26 квітня 1986 року, увійшла в історію України як одна з найтяжчих трагедій XX століття. Ця чорна дата провела у людській свідомості болісну межу, яка розділила життя на до – і після чорнобильське.
18 квітня 1840 р. (за с. ст.) – перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка
«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.
«Часослов» – перша надрукована в Києві книга
30 грудня 1616 року в Києві у друкарні Києво-Печерської лаври надрукували першу книгу – «Часослов» (першими центрами друкарства в Україні були Острог і Львів). Над книгою працювали архімандрит Єлисей Плетенецький та Захарія Копистенський, автор гравюр – Памво Беринда. Книга містить тексти з Біблії та Псалтиря, та її особливістю стали пісноспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, київським митрополитам Петру і Олексію. Друк книги дозволяв стандартизувати рівень освіти та зробити її більш масовим явищем. «Часослов» вийшов накладом 100 примірників, а це було дуже багато, бо в той час більшість книг були рукописними. «Часослов» став головною книгою для священнослужителів, а згодом – пам’яткою історії української мови, зокрема релігійного стилю. Також збереглися історичні свідчення, що «Часослов» довго виконував функції підручника.