ОЛЕКСІЙ РОЗУМОВСЬКИЙ – СПІВАК, МУЗИКАНТ, ТОРБАНІСТ

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Понеділок, 05 квітня 2021, 17:22

Звідки першовитоки Розумовських і яким чином вони досягли таких вершин?

Син Олексій (1709) мав від бога природний талант, а від батьків красу та добру вдачу. Пас худобу, а у вільний час навчався у церковного дяка співу та гри на інструментах. Олексій співав у церкві дискантом, потім тенором, навчився грати на цитрі, бандурі, а як став трохи старшим, то грав і співав на сільських вечорницях.

Петербурзький полковник Федір Вишневський (1682-1749), повертаючись із вояжу за токайськими винами для імператриці, зайшов у одну із церков в с. Чемер. У церкві він почув милозвучний голос Олексія й відразу оцінив непідробний талант, після чого забрав Олексія до Санкт-Петербурга. Там він прилаштував його в хор імператорських півчих.

Згодом під іменем Олексія Григор’єва він опинився у списку двору цесарівни, а потім музикант-самоук посів місце придворного музиканта. Він грав на панській бандурі – торбані, який в ті часи набув широкої популярності в маєтках вельмож.

Ставши чоловіком Єлизавети, він залишався пасивним політиком, не дуже втручався у політичні справи. Завдяки О. Розумовському царський уряд став дещо прихильнішим до прохань з Гетьманщини. Завдяки його турботам, мрія козаків про повернення посади гетьмана невдовзі збулася.

Гетьман Лівобережної України Кирило Розумовський завжди пам’ятав, завдячуючи якому мистецтву свого брата, вони стали можновладцями. Співаючи в хорі сільського храму, в кращому випадку він міг би потрапити до церковного хору одного з храмів у Києві. Фортуна перевернула життя Олексія і всієї його родини.

Здобуваючи освіту в Європі, брат Олексія Кирило на власні очі побачив, як саме монархи-просвітники облаштовували у своїх країнах опери, вважаючи ту справу особистим обов’язком.

З любові і вдячності до брата Олексія і за його настановами гетьман Кирило в Співочій школі м. Глухова започаткував новий зміст її роботи. По закінченню дворічного курсу навчання в Глухівській співочій школі випускники здобували високий рівень виконавської майстерності – і не тільки завдяки винятковій обдарованості, а тому що вони глибоко оволодівали вокальною та музичною підготовкою. Із дитинства тут вчили правильному, вільному звучанню голосу, чого споконвіку вимагав стиль церковного співу, де проходили «київський», «чотиригласний» і «партесний» (на кілька партій) спів, нотну грамоту, вчили грі на цимбалах і бандурі.(3)

Найбільш відомими в Санкт-Петербурзі вихованцями столиці Гетьманщини стали три українські музичні генії, майбутні композитори – Максим Березовський (1745-1777), Дмитро Бортнянський (1751-1825) та Артем Ведель (1767-1808). (3)

Любов до музики, чуттєвість і розуміння талантів переважала не тільки в Олексія та Кирила Розумовських, але і в їх спадкоємців.

Один із внуків Кирила Розумовського Андрій служив у Відні помічником посла, а 1793 р. його призначили послом. Він був досвідченим дипломатом, який пройшов кадрову школу в Італії, Данії, Швеції. Із Відня походила його дружина, австрійка за національністю. За тамтешніми правилами, Андрій Кирилович завів регулярні музичні вечори у своєму віденському палаці в стилі неокласицизму. Також серед новітньої європейської музики виконувалися й українські народні пісні. Саме там, на думку багатьох дослідників, на вечорах у родини Розумовських, Людвіґ ван Бетховен почув знамениту барокову пісню «Їхав козак за Дунай». На пісню, яка схвилювала 35-річного геніального композитора, ним було написано вокально-інструментальне аранжування “Їхав козак за Дунай” – і голос залунав у супроводі фортепіано, скрипки та віолончелі.

З історією цієї гілки роду Розумовських пов'язаний іще один цікавий епізод сьогодення, який перегукується зі світлою пам’яттю співака і торбаніста Олексія Розумовського. Три роки тому Віктор Мішалов – австралієць українського походження – поділився цікавою новиною: «У мене студент по бандурі, поїхав вчитися до Відня. А я колись читав, що син Гетьмана Кирила Розумовського, Андрій, коли переїхав у Відень, у 1792 році, то взяв із собою три бандури.

Я дав своєму студентові Богдану Шутці завдання – знайти інструменти! Він пішов до графа Георгія Розумовського, представився, і заграв йому на бандурі. Граф запросив його до гостини і показав реліквію від славнозвісного прапрадіда, яка висіла на стіні. Це скоріше за все інструмент самого Олексія Розумовського, і який сам Бетховен тримав у своїх руках. На фото видно, що це панська бандура, з 13-ма приструнками. Унікальному інструменту 235 років!».

Використана література:

Жадько Віктор. «Болять Україні могили її поколінь»/ Олексій Григорович Розумовський //Житомир ПП Рута 2020.- 360с. :іл. С.300-301

Польові дослідження Костюк Н. В. Спогади австралійця українського походження Віктора Юрійовича Мішалова 1960 р. н., записані в листопаді 2017 р.

Рудяченко  Олександр /Рід Розумовських, козака Розума. //1. З бандурою, з Бетховеном електронний режим доступу:

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2659814-rid-rozumovskih-kozaka-rozuma-1-z-bandurou-z-bethovenom.html

Фото з доступних інтернет ресурсів та з архіву Мішалова В. Ю.

Підготувала молодший науковий співробітник НДС «Музей кобзарства                     Костюк Н. В.