ДМИТРО ЯКОВИЧ ТЕЛЕГІН (26.10.1919–01.01.2011) – ВИЗНАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГ, ДОСЛІДНИК АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ’ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Понеділок, 26 жовтня 2020, 12:58
Notice: Undefined variable: info in /home/ksere795/niez.com.ua/templates/urbanlife/html/com_content/article/default.php on line 176

Народився 26 жовтня 1919 р. в с. Плисове (нині Лозівского р-ну Харківської обл.) в селянській родині. Під час колективізації та голодомору, рятуючись від голоду, родина, у якій було дев’ятеро дітей, була змушена переїхати на Донбас, до м. Костянтинівка. Там він закінчив школу, потім річні учительські курси (1936), після яких працював учителем початкових класів сільської школи (1936–1940). Паралельно навчався на історичному факультеті Учительського інституту в м. Слов’янську, який закінчив у 1940 р., працював директором школи.

У 1941–1945 рр. воював рядовим солдатом на фронтах другої світової війни, демобілізувався у 1946 р. Нагороджений орденами та медалями.

Після війни закінчив історичний факультет Чернівецького університету (1949). Його захоплення археологією розпочалося з трипільської культури, з тематики якої написав блискучу дипломну роботу – «Трипільське поселення Шипинці». Навчався в аспірантурі Інституту археології АН УРСР під керівництвом академіка П. П. Єфименка, захистивши кандидатську дисертацію на тему: «Неолітичні пам’ятки на Середньому Дінці» (1953). Згодом захистив докторську дисертацію «Дніпро-донецька неолітична культура» (1967).

З 1952 по 1990 рр. Д. Я. Телегін працював в Інституті археології АН УРСР: молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником, завідувачем відділу первісної археології (1968–1987), провідним науковим співробітником (1987–1990). У 1991 р. він створив і очолив науково-дослідний центр «Часи козацькі» при Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури й Центрі пам’яткознавства НАН України. Працював провідним науковим співробітником науково-дослідного відділу історії Києво-Печерської лаври Києво-Печерського національного історико-культурного заповідника (1994–2009).

Дмитро Якович Телегін був один із провідних фахівців України у галузі первісної археології. Він розробив загальноприйняту нині концепцію культурно-хронологічного членування пам’яток палеоліту, мезоліту й неоліту та їхню хронологію. Йому належить заслуга у виділенні низки археологічних культур епохи неоліту-енеоліту-бронзи: дніпро-донецької культурно-історичної спільності, середньостогівської та новоданилівської культур. Вчений займався проблемами ґенези та розселення індоєвропейців, обґрунтувавши гіпотезу про праіндоіранську приналежність середньостогівських племен доби енеоліту.

Понад 50 років Дмитро Якович проводив надзвичайно активні та плідні польові дослідження. Розкопав низку пам’яток, що стали еталонними для вивчення різних періодів давньої історії України, зокрема, мезолітичне поселення Ігрень-VIII та унікальні неолітичні могильники Микільський, Вільнянський, Ясинуватський дніпро-донецької культури; поселення середньостогівської культури Дереївка та ін. Керував багатьма археологічними експедиціями, у т. ч. такими великими комплексними експедиціями на новобудовах як Кременчуцька, Дніпродзержинська, «Дніпро-Донбас», «Славутич» та «Січі Запорозькі». До археології козацького періоду Дмитро Якович мав особливий інтерес, вчений фактично створив наново цей розділ археології, розвинув його й залучив багатьох молодих фахівців до вивчення козацтва. Його експедиції провели унікальні розкопки Камʼянської та Олешківської січей, поля битви в урочищі Солониця (Солоницький бій 1596 р.), здійснили підводні роботи в районі острова Хортиця та обстеження козацьких кладовищ на Півдні України.У 1992 р. вчений започаткував щорічну конференцію «Нові дослідження пам’яток козацької доби», яка працює й донині вже 28 років, вийшло 28 збірників наукових праць конференції.

У 1979 р. роботи експедиції «Славутич» ІА АН УРСР під керівництвом Д. Я. Телегіна проходили в зоні розмиву Канівського водосховища, в межах Бориспільського, Переяслав-Хмельницького та Канівського районів, в результаті чого було відкрито ряд цікавих пам’яток, врятованих цими дослідження від знищення та забуття.

У 1984 р. експедицією ІА АН УРСР під керівництвом Д. Я. Телегіна та Ю. Г. Колосова досліджено перше місцезнаходження на ново виявленій Семенівській пізньопалеолітичній стоянці (Семенівка 1), яка знаходиться за 4 км від с. Семенівка на межі Баришівського та Переяслава-Хмельницького р-нів Київської обл. Ними було розкрито компактне скупчення великих кісток мамонта та ведмедя, складених по визначеному плану, а також кілька десятків крем’яних знарядь. На думку Д. Я. Телегіна, знайдений об’єкт виконував роль своєрідного складу заготовлених будівельних матеріалів і не відзначався ознаками інтенсивної життєдіяльності. Археологічні дослідження на пам’ятці згодом були відновлені експедицією ІА НАНУ під керівництвом Д. Ю. Нужного – умовно Семенівка 2 та 3 (1992–1996, 1999). Виявилося, що всі три досліджених місцезнаходження являли собою короткотривалі стоянки, на яких періодично зупинялися мисливці на мамонтів під час весняно-літнього сезону полювання, декілька разів повертаючись на одне й те саме, зручне для них місце.

Дмитро Якович успішно займався педагогічною діяльністю: викладав курс «Основи археології» у Художньому інституті та на історичному факультеті Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1973–1980), крім того увів в університеті викладання спецкурсів з мезоліту та неоліту України. Написав підручники для вузів (у співавторстві) «Археологія України» (1994, 2004), «Археологія доби українського козацтва: XVI—XVIII ст.» (1997).

Д. Я. Телегін був членом редколегій численних наукових видань, у числі яких «Археологія», «Пам’ятки України: Історія та культура», «Праці Центру пам’ятникознавства», «Лаврський альманах» та ін. Керував археологічними курсами Інституту археології АН УРСР з підвищення кваліфікації працівників краєзнавчих музеїв України (1970–1989). Курси здійснювалися на базі тієї чи іншої археологічної експедиції та поєднували у собі теорію і наочну польову практику. На початку 2000-х років Д. Я. Телегіним на базі Центру пам’яткознавства НАН України започаткований Індоєвропейський семінар, на якому виступали провідні українські історики, археологи, лінгвісти.

Вчений активно займався просвітницькою діяльністю та охороною пам’яток. «Він вважав своїм прямим обов’язком нести археологічні знання народу. Крім опублікованих 124 науково-популярних статей і газетних публікацій, кількох брошур і книжок, він постійно виступав у засобах масової інформації, доносячи в доступній та цікавій формі до найвіддаленіших куточків нашої країни знання про давно минулі часи... Він стояв біля витоків створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, довгий час очолював секцію пам’яток археології у структурі Товариства. Завдяки його наполегливим зусиллям були розроблені, виготовлені та встановлені спеціальні охоронні знаки на визначних пам’ятках археології, – і сьогодні, їдучи степом, можна побачити їх на верхівках курганів, на території городищ і поселень, на інших визначних місцях. Між собою пам’яткоохоронці називають їх Телегінськими стелами... Неосяжність піднятих Д. Я. Телєгіним питань, його розробки численних проблем, розкопані, знайдені й урятовані ним пам’ятки ще довгий час будуть предметом дослідження його учнів, колег, прихильників. Вони хвилюватимуть всіх науковців своїм оригінальним підходом, висновками, прозорливістю його передбачень», – із вдячністю й захопленням констатують сучасні дослідники. (С. Ж. Пустовалов, О. М. Титова, 2011).

Д. Я. Телегін є автором понад 250 наукових праць, у т. ч. 20 монографій, низки науково-популярних брошур з археологічної тематики. Він є Лауреатом Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1977, за трьохтомник «Археологія Української РСР»), премій ім. Вікентія Хвойки (1995) та «Золотий скіф».

Д. Я. Телегін помер 1 січня 2011 р. на 92 році життя у Києві.

Деякі праці Д. Я. Телегіна:

  • Телегин Д. Я. Семеновская позднепалеолитическая стоянка / Д. Я. Телегін // АО 1984. – М.: Наука, 1986. – С. 316–317.
  • Телегин Д. Я. О скоплении костей и бивней мамонта на Семеновской палеолитической стоянке на Киевщине / Д. Я. Телегин // Древняя история населения Украины. – К., 1991. – С. 3–5.
  • Телегін Д., Балакін С. До археологічної карти Переяславського Подніпров’я (за матеріалами розвідки 1979 р.) // Переяславська земля і духовний світ людини. – К.; Переяслав-Хмельницький: ВФ Пальміра, 1998. – С. 57–58.
  • Телегин Д. Я. Дніпро-донецька культура: до історії населення епохи неоліту – раннього металу півдня Східної Європи. – К.: Наукова думка, 1968. – 254 с.
  • Телегин Д. Я. Середньостогівська культура епохи міді. – К.: Наукова думка, 1973. – 172 с.
  • Телегин Д. Я. Мезолітичні пам'ятки України (ІХ-VI тис. до н.е.). – К.: Наукова думка, 1982. – 256 с.
  • Телегин Д. Я. Неолитические могильники мариупольского типа. – К.: Наукова думка, 1991. – 96 с.
  • Телегин Д. Я. Иллирийские и фракийские гидронимы правобережной Украины в свете археологических исследований // Balcanica. – XXIII. – Белград, 1992.
  • Телегин Д. Я. Часи козацькі: Січі Запорозькі. – К., 1997. – 207 с.
  • Телегин Д. Я., Титова Е. Н. Поселения днепро-донецкой этнокультурной общности эпохи неолита / – К.: Наукова думка, 1998. – 142 с.

ДЖЕРЕЛА:

  1. До 70-річчя Д. Я. Телегіна // Археологія. – № 4. – 1989. – С.152–153.
  2. Мезенцева Г. Г., Дослідники археології України. Енциклопедичний словник. – Чернігів, 1997. – С.28.
  3. Залізняк Л. Л. Мезоліт заходу Східної Європи. / Кам'яна доба України. – Вип. 7. (90-річчю Дмитра Яковича Телегіна присвячується). – К.:Шлях, 2009. – 278 с.
  4. До 80-річчя Д. Я. Телегіна // Археологія. – 1999. – № 3. – С.142–145.
  5. Конча С. В., Титова О. М. Людина творчого пошуку. (До 85-річчя Д. Я. Телегіна) // Кам'яна доба України. – Вип.7. До 85-річчя Д. Я. Телегіна. – К.:Шлях, 2005. – С. 6-10.
  6. Юренко С. П. Телегін Дмитро Якович // Енциклопедія історії України: у 10 томах. / ред: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наук. думка, 2013. – Т. 10: Т–Я. – С. 47. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.history/org.ua/?termin=Telehin.
  7. Самойленко Л. Телегін Дмитро Якович [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.archaeology.univ.kiev.ua/home/index.php?option =com_content&view=category&id=46&Itemid=101
  8. Телегін Дмитро Якович [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Телегін_Дмитро_Якович.
  9. Пустовалов С. Ж., Титова О. М. Життя – подвиг в ім'я науки // Праці Центру пам'яткознавства. – 2011. – Вип. 19. – С. 299-306 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2011_19_32.
  10. Титова О. Козацькі старожитності у дослідженнях Дмитра Телегіна // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. – 2012. – Вип. 21, ч. 1. – С. 155-158.

Старший науковий співробітник НДВ археології                                                                   Г. М. Бузян