ДІАМАНТОВИЙ ЮВІЛЕЙ ЖИТТЯ – ВІКТОРА МІШАЛОВА

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: П'ятниця, 03 квітня 2020, 13:50
Notice: Undefined variable: info in /home/ksere795/niez.com.ua/templates/urbanlife/html/com_content/article/default.php on line 176

Віктор Юрійович Мішалов (англ. Victor Mishalow) народився 4 квітня 1960 року у Сіднеї, Австралія. Він відомий в мистецьких колах український бандурист, дослідник кобзарствакомпозитордиригент.

Із 1970 року вивчав гру на бандурі в Сіднеї–у Федора Деряжного та свого дядька – Івана Бажула. А потім на стипендію Австралійської Ради Мистецтв виїхав із австралійського континенту до Північної Америки. Там в усіх українців-бандуристів, які емігрували після Другої Світової війни із тоталітарної імперії – Радянський союз брав уроки гри на бандурі харківським способом.

Цими українцями були - майстер виготовлення бандур і бандурист Петро Гончаренко; керівник Української капели бандуристів ім. Т. Шевченка в Детройті – Григорій Китастий; учасник цієї капели з юних літ – Петро Китастий. Також більше двох місяців він жив у легендарного Василя Ємця – першого керівника та засновника Українського кобзарського хору (1918 р.), а також у побратима та учня Гната Хоткевича – Леоніда Гайдамаки. Всі ці люди, мали свою значну драматичну історію в розвитку бандурного мистецтва за межами рідної України.

Згодом Віктор Мішалов вступає до Київської консерваторії,  де з 1979 по 1984 роки навчається по класу бандури (проф. Баштан), диригування (проф. Щоголь), вокал (проф. Єгоричева та Кондратюк).

Паралельно він складає дипломні екзамени на музичному факультеті Сіднейського університету (1984), а також закінчує Сіднейський педагогічний інститут (1986).

У Києві Віктор Мішалов також познайомився з Георгієм Ткаченком та старосвітською діатонічною бандурою, яка справила на нього незабутнє і хвилююче враження. З того часу, він не розлучається з цим унікальним інструментом. Звісно він брав уроки у Георгія Кириловича, він замовив діатонічну бандуру у прекрасного майстра виготовлення таких інструментів – М.Т. Товкайло. І, продовжуючи працювати викладачем у школах Австралії, а з 1988 року в Торонто (Канада) – Віктор Мішалов дуже багато концертує, гастролює по всьому світу, пише дуже багато музичних творів як для бандури в різних варіаціях так і для інших інструментів.  І поряд з ним, віднині –  маленька народна діатонічна бандура, яку вже не можна забути, на якій, як Бог, грав сам Гнат Хоткевич – бандурний геній. Для цієї бандури він писав унікальні музичні композиції, так саме для діатонічної народної бандури…

Але із знищенням у 1938 році сталінським режимом багатьох талановитих бандуристів, які грали харківським способом, а головне із арештом та розстрілом Гната Хоткевича, ця прекрасна школа і прекрасна музика була також репресована. Ті крихти, нотні рукописи Хоткевича, які його дружина передала учню митця – Григорію Бажулу вдалося зберегти. Сьогодні, вже Віктор Мішалов представляє їх своїм учням по світу та демонструє на творчих концертах.

Роки злітають швидкоплинно. І так, неочікувано Віктор Юрійович відмітив, що з бандурою по життю він дійшов до – золотого ювілею своєї творчості. Адже розпочав свій шлях з бандурою у 10 років!

Були в цих роках митті піднесення, творчого натхнення. Так із 1988 року – він працював концертмейстером Української Капели Бандуристів ім. Шевченка в Детройті. А згодом заснував Канадську Капелу Бандуристів (1991).

Україна відзначила особливу подвижницьку діяльність Віктора Юрійовича Мішалова в популяризації української культури в світі. Так у жовтні 1999 р. йому присвоїли звання Заслуженого артиста України. А в серпні 2009 року В. Ю. Мішалов був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст.

За весь золотий шлях своєї продуктивної творчої діяльності Віктор Мішалов записав чисельну колекцію концертів на бандурі на диски, а також у супроводі симфонічного оркестру на компакт-диски (у 1982, 1985, 1988, 1989, 1990, 1998, 2000, 2001, 2009 рр.). Також записував відеопідручники гри на бандурі (2001), CD у виконанні Канадської Капели бандуристів (2005, 2009).

У 1988 році він став одним із основоположників першого українсько-канадського спільного підприємства СП Кобза, яке спеціалізувалося на музичній та культурній діяльності записуючи популярні тоді платівки. Це саме йому ми завдячуємо відкриттям для українців – унікального голосу української діаспори – Квітки Цісик. Платівку з її піснями він зумів привезти в Україну, коли тут навчався, і вже тут, її голос став відкриттям для нас –  назавжди. 

Віктор Мішалов автор близько 100 статей та довідок про українську музику, кобзарство та історію бандури. Дослідник творчості Гната Хоткевича та способу гри на харківській бандурі. І цій темі він присвячує все своє життя. Видає його раніше неопубліковані рідкісні дослідження, а також друкує нотні записи композитора Г. Хоткевича.

В лютому 2009 р. Віктор Мішалов захистив кандидатську дисертацію на тему «Культурно-мистецькі аспекти ґенезу і розвитку виконавства на Харківській бандурі» по спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства в Харківській Державній Академії Культури.

З 2012 він є докторантом Інституту Мовознавства Фольклору та Етнографії АНУ і в даний час працює над докторською дисертацією.

З 2013 Віктор Мішалов є науковим співробітником університету Монаш, в м. Мельбурн (Австралія).

І ось, тиждень тому перед своїм ювілеєм маестро бандури проводив своєрідний телеміст – майстер класс гри на старосвітській бандурі. Де розповідав і показував спосіб гри за Хоткевичем, виконував народні пісні у власному оранжуванні та показував твори Гната Хоткевича.

Музей кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» надзвичайно високо цінує весь той внесок Віктора Мішалова у популяризацію та розбудову нашого музею. Адже він подарував  музею – бандуру свого дядька – Григорія Бажула (майстра Ф. Деряжного). Та портрет цього характерного українця з бандурою, колоритного оригінального пензля Людмили Бажул. Ці роботи надзвичайно прикрасили експозиційну вітрину музею, в якій представлена діяльність українців за кордоном в бандурному мистецтві.

При усіх своїх визначних заслугах і регаліях В. Ю. Мішалов залишається надзвичайно товаристською, доступною і толерантною людиною в оточенні своїх коллег, учнів, побратимів по цеху.

Основна складова вдачі Віктора Мішалова – альтруїстичні мистецькі почуття. Його надзвичайно турбує доля народної діатонічної бандури. І він все робить для того, аби повернути її в побут українців цей священний символ нашої історії, яка йде до нас із витоків давньої традиційної культури.

Молодший науковий співробітник НДС «Музей кобзарства»                                  Наталія Костюк

(Фотосвітлини надані із особистого архіву Віктора Мішалова)