21 БЕРЕЗНЯ НАРОДИВСЯ КО́ЛОСОВ ЮРІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ (21.03.1924–01.02.2002) – УКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГ, ДОСЛІДНИК АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМʼЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Субота, 21 березня 2020, 13:25
Notice: Undefined variable: info in /home/ksere795/niez.com.ua/templates/urbanlife/html/com_content/article/default.php on line 176

Народився у с. Деребчин, нині Шаргородського р-ну Вінницької обл., куди його батька з Києва призначили директором цукрового заводу. Згодом родина повернулася до Києва, де він закінчив середню школу. З дитячих років мріяв стати археологом, але завадила війна. У 1941 р. він був евакуйований з матір’ю в м. Омськ, де спочатку вчився в медінституті, а потім – у Сумському артилерійському училищі, переведеного до Ачинська, звідки після 7-місячного навчання, у званні лейтенанта пішов на фронт. Воював на Прибалтійському та 1-му Українському фронтах. Був двічі поранений. Нагороджений орденами Вітчизняної війни I і II ступеня, багатьма медалями.

Одужавши після тяжкого поранення y 1945 р., Ю.Г. Колосов повернувся до Києва, вступив на історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка, який закінчив екстерном у 1949 р. Спочатку працював у карстово-спелеологічній експедиції на Уралі, а з 1952 р. – у відділі спелеології та картознавства, потім – у відділі історії та археології новоствореної Кримської філії АН УРСР у Сімферополі. У 1954 р. перейшов до штату Інституту археології АН УРСР у Києві, де працював впродовж 44 років у відділі археології кам’яного віку молодшим, старшим, провідним науковим співробітником, консультантом (1954–1998).

1967 р. захистив кандидатську дисертацію «К истории населения Крыма в раннепалеолитическую эпоху (по материалам мустьерской стоянки в гроте Шайтан-Коба)», 1985 р. — докторську дисертацію «Ранний палеолит Крыма (Культурно-хронологическая периодизация. Аккайская мустьерская культура)». Захищена у 1967 р. дисертація згодом вийшла у вигляді монографії «Шайтан-Коба — мустьєрська стоянка Криму» (1972).

У 1969 р. Ю.Г. Колосов очолив Кримську палеолітичну експедицію, яка видала вражаючі результати у вивченні первісної археології Криму. Зокрема було започатковано докорінно нову методику розвідок палеолітичних пам’яток у гірській місцевості: Ю.Г. Колосов винайшов спосіб виявляти у сучасному рельєфі «поховані» гроти та навіси, в яких виявили численні пам’ятки кам’яного віку. Найбільш плідні та вражаючі результати принесли стоянки неандертальців, відкриті у Червоній Балці, ур. Заскельна, такі як пам’ятки Заскельна V і Заскельна VI, а також Заскельна III, Заскельна ІХ, Ак-Кая III та ін. (1971, 1978, 1979).

Ю.Г. Колосов був визнаним експертом з палеоліту Криму, відкрив і дослідив десятки палеолітичних і мезолітичних пам’яток. Ним вперше знайдено унікальні знахідки кісткових решток неандертальців, яких тут було відкрито більше, ніж на решті території Східної Європи, в т.ч. й поховання неандертальців. Своїми дослідженнями він спростував існуючі на той час уявлення, що в палеоліті Криму вже все знайдено. Діяльність Ю.Г. Колосова зробила щодо цього справжній переворот у палеолітознавстві, зокрема кількість пам’яток середнього палеоліту після робіт Кримської палеолітичної експедиції сягнула з 30-ти, відомих на кінець 1960-х рр., до понад 100 – у 1980-их рр. Дослідник розробляв проблеми культурної диференціації та періодизації пам’яток середнього палеоліту Кримського півострова, вивчав питання взаємодії первісної людини й довкілля.

Дослідницька діяльність Ю.Г. Колосова була пов’язана й з Переяславщиною. У 1984 р. археологічна експедиція ІА НАН України під керівництвом Ю.Г. Колосова та Д.Я. Телєгіна досліджувала пізньопалеолітичне місцезнаходження Семенівка І, виявлена Ю.В. Костенком за 2 км від с. Хмельовик та за 4 км від с. Семенівка на межі Баришівського та Переяслава-Хмельницького р-нів Київської обл. У тому ж році шурфуванням неподалік першого місцезнаходження було відкрито ще одне – Семенівка 2, дослідженого згодом Д.Ю. Нужним (1992-1996, 1999). Пізніше поряд з цими двома місцезнаходженнями Д.Ю. Нужним була виявлена стоянка Семенівка 3 (1996). Розкоп 1984 р. на пам’ятці Семенівка 1 мав площу 59 кв. м, пам’ятка практично була досліджена повністю. Виявлене в ході розкопок скупчення кісток мамонта, що складалося з бивнів, довгих та тазових кісток, лопаток тощо, належали 6-ти особинам. Знайдені були також кістки бурого ведмедя та крем’яні знаряддя. Всі три пам’ятки являли собою короткотривалі стоянки, на яких періодично зупинялися мисливці на мамонтів під час весняно-літнього сезону полювання.

У 1980-х рр. на прохання переяславського заповідника Ю.Г. Колосовим було передано для експонування у музеї низку артефактів первісної кам’яної індустрії з розкопаної ним унікальної багатошарової стоянки Заскельна V мустьєрської епохи.

Дослідник є автором 110 праць, зокрема п’яти монографій.

Ю.Г. Колосов помер 1 березня 2002 р. у Києві, похований на Байковому кладовищі.

Основні праці:

  • Колосов Ю.Г. Багатошарова мустьєрська стоянка Заскальна V в Криму // Археологія. – 1971. – Вип. 3. – С. 50-58;
  • Колосов Ю.Г. Шайтан-Коба – мустьєрська стоянка Криму. – К., 1972. – 160 с.
  • Колосов Ю.Г. Белая Скала. – Симферополь, 1977;
  • Колосов Ю.Г. Мустьерские стоянки района Белогорска. – К., 1983;
  • Колосов Ю.Г. Аккайская мустьерская культура. – К., 1986;
  • Колосов Ю.Г. Ранний палеолит Крыма. – К., 1993 (у співавторстві);
  • Колосов Ю.Г. Алешин грот – новая мустьерская стоянка в Крыму (предварительное сообщение) // Археологічний альманах. – 1995. – № 5.

Література:

  1. Кухарчук М.В. Визначний дослідник палеоліту Криму // Археологія. – 1998. – № 4. — С. 168–172.
  2. Нужний Д.Ю. Проблема сезонної адаптації фінально-палеолітичних мисливців на мамонтів Середнього Подніпрвʼя і нові епіграветські пам’ятки у басейні Трубежу // Археологія. – 1997. – № 2. – С. 3-22.
  3. Нужний Д.Ю. Семенівські верхньопалеолітичні стоянки в контексті епігравету Середнього Подніпров’я / Д.Ю. Нужний, П.С. Шидловський, О.М. Лизун // Кам’яна доба України. – К., 2017. – Вип. 17-18. – С. 16-47.
  4. Степанчук В. М. Пам’яті Юрія Георгійовича Колосова // Археологія. – 2002. – № 2. – С. 147– 150.
  5. Кухарчук Ю. В., Степанчук В. М. Спомин про вченого // Кам’яна доба України. – 2003. – Вип. 2. – С. 7–21.

Старший науковий співробітник НДВ археології   Бузян Г.М.