ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТЕТЯНИ РИБАК

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Вівторок, 24 грудня 2019, 16:47

22 грудня 1919 р. у простій селянській родині с. Пологи-Вергуни народилася одна з перших жінок-трактористок Переяславщини Тетяна Федорівна Рибак. Дитинство у неї було нелегким. У 30-х роках не стало батька. І з часом вона, у шкільному віці, була змушена йти працювати до колгоспу. Звідти її було рекомендовано на курси трактористів у с. Хоцьки. Незважаючи на труднощі життя, закінчила їх «на відмінно». Після цього 1940 р. у рідному селі почала працювати на тракторі ХТЗ (харківського тракторного заводу) багато і самовіддано. Платили переважно зерном. Про початок війни дізналася в полі. У спогадах, записаних Зоєю Федорівною Бовою, занотовано: «Я помітила, як по полю швидко йшов бригадир. Обличчя у нього було збентежене. Ніколи не забуду, як сильно закалатало серце в грудях. Коли підійшов до мене, він сказав «Війна, Танюшо, війна!».

Для того, щоб техніка не дісталася ворогові, її почали швидко готувати до евакуації. Більшість чоловіків позабирали на фронт, а тому за кермом тракторів були жінки. Тетяна Рибак вирушила із Циблівською МТС (машинно-тракторною станцією) у напрямку Воронезької області. Дорога була дуже важкою. В Острогозьку вони ремонтували машини. Втрат у техніці не було.

На Воронежчині температура повітря опускалася до 35 градусів, випали великі сніги. Виснажені в дорозі люди були змушені пристосовуватися до холодної зимової погоди та невлаштованого побуту. Розташувалися на кінному заводі.

Навесні приступили до польових робіт. Відірвані від родин і домівок, люди зуміли зробити більше, ніж працівники місцевої станції.

Внаслідок того, що німці наближалися до Дону, вони поїхали до Саратова. На річці Волга була переправа пароплавом протягом десяти днів. Щоб не пошкодити водний транспортний засіб, із коліс тракторів познімали металеві частини. Колона тракторів прибула в Безимянський район Саратовської області. Там розташувалися при Кіровській МТС і приступили до роботи.

Нарешті, Т. Рибак потрапила в Енгельський район, де з іншими евакуйованими обробляла степи. Від навантаження ламалися навіть лемеші техніки. За виснажливу працю видавали по 300 г. хліба. Через нестачу вітамінів багато чоловіків померли від цинги. Дівчата-трактористки дивом залишилися живими. Побутові умови були надзвичайно тяжкими: літом жили в полі, ночувати доводилося в бараках, узимку просилися на постій до людей. Працювати доводилося тяжко.

Восени 1943 р. отримали наказ про реевакуацію. Їхали до Переяславської станції чотири місяці (з грудня до березня). У Харкові стояли 16 діб. На Переяславщину повернулися тільки в 1944 р. На своєму тракторі, який тепер експонується в Музеї хліба м. Переяслава, вона працювала в тяжкі повоєнні роки до 1949 р.

Відійшла у вічність відома трактористка 15 лютого 2008 р. Але пам’ять про таких людей залишається надовго. До 100-річчя від її народження у Музеї хліба відкрито виставку «Циблівська машинно-тракторна станція в роки Другої світової війни».

Науковий співробітник Музею хліба                                                                                  Тонконог О.І.

Молодший науковий співробітник Музею хліба                                                                  Шакула В.М.