26 ЖОВТНЯ – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ ЛЕОНТІЙОВИЧА ЗАВГОРОДНЬОГО (26.10.1925 – 05.04.2009)

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Субота, 26 жовтня 2019, 10:03

Василь Завгородній – відомий співак, талановитий художник, прекрасний скульптор-різьбяр, поет та прозаїк.

Народився 26 жовтня 1925 року в селі Водяне на Кіровоградщині. З дитинства мав дві великі пристрасті – до малювання і до співів – їм і присвятив все життя. Вищу освіту здобув у Київській державній консерваторії (нині Національна музична академія ім. Петра Чайковського) з вокалу у класі педагога, народного артиста СРСР І.С. Паторжинського. Працював у різних колективах і філармоніях. Маючи чудовий баритон, впродовж 14 років пропрацював солістом славетного українського народного хору ім. Григорія Верьовки. Із знаменитим колективом об’їздив півсвіту. Був на гастролях у Франції, Канаді, Польщі, Мексиці, Кореї. За досягнення у співочому жанрі В.Л. Завгородній удостоєний почесного звання «Заслужений артист України» (1967).

Василь Завгородній свій мистецький талант проявив у різних жанрах образотворчого мистецтва. Багато років займався живописом. З 1991 року –  член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Не маючи професійної освіти, показав себе талановитим колористом і самобутнім майстром малюнку та побудови композиції. Висока премія ім. Катерини Білокур (1995) – свідчення визнання його таланту.

Художнє різьблення на дереві займало особливе місце у творчості В.Л. Завгороднього. Митець успішно працював у скульптурній пластиці малих форм, володів даром художньої фантазії, міг не лише бачити цікаві сюжети у звичайному шматку дерева, але й створювати їх без попередньої підготовки. З під умілої руки майстра-різьбяра виходили чудові скульптури, не схожі одна на одну. Василь Леонтійович добре знав текстуру дерева і використовував у роботі багату на відтінки деревину акації, берези, груші, горіха, перевагу надавав липі. Кожна його робота приваблює оригінальністю, завершеністю, високою майстерністю.

В.Л. Завгородній, починаючи з 1959 року, був учасником регіональних, всеукраїнських мистецьких виставок. В 1983 році брав участь у Міжнародній виставці (м. Монреаль, Канада). Був автором численних персональних виставок (1972 – 2010). Володів техніками олійного живопису, рельєфного і скульптурного (круглого) різьблення. Автор збірки вибраних творів «Мій хутір» (2007) та посмертного видання прози «Клич із Вирію» (2015).

Твори Василя Завгороднього прикрашають експозиції багатьох музеїв України: Національного музею українського народного декоративного мистецтва (Київ), Національного музею Тараса Шевченка (Київ), Національного музею літератури України (Київ), Музею Лесі Українки (Київ), Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» (Батурин), Кіровоградського обласного художнього музею, Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Літературно-меморіального музею О.П. Довженка (смт. Сосниця). Найбільша колекція мистецьких творів талановитого майстра представлена в «Музеї козацької слави. Роботи Василя Завгороднього» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

5 квітня 2009 року Василь Леонтійович Завгородній відійшов в інші світи. Похований в м. Києві на Берковецькому кладовищі.

Молодший науковий співробітник НДВ Музей «Заповіту» Т.Г. Шевченка                         С.П. Пригонюк