123 роки від дня народження Надії Володимирівни Лінки

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Понеділок, 02 вересня 2019, 12:02

25 серпня виповнилося 123 роки від дня народження Надії Володимирівни Лінки (Геппенер) (25.08.1896 – 18.05.1981) – українського археолога, відомого музеєзнавця, дослідниці археологічних пам’яток Переяслава.

Народилася Надія Володимирівна Геппенер (Лінка) у Кронштадті в родині лікаря. Вона є рідною сестрою відомого українського архівіста та палеографа М.В. Геппенера. Закінчила гімназію Олександри Дучинської у Києві, яку заснувала її двоюрідна бабуся Віра Миколаївна Ващенко-Захарченко (1914). Навчалася на Вищих жіночих курсах у Москві, була медсестрою на фронтах Першої Світової війни. У 1918 р. повернулась до Києва, де певний час вчителювала. З 1920 р. служила сестрою милосердя у військових госпіталях Червоної армії. У 1923-1924 рр. навчалась на мистецтвознавчому відділі Київського археологічного інституту. У 1924-1928 рр. продовжила навчання на історичному факультеті Київського інституту народної освіти (КІНО) - так у той час називали Київський університет (нині Київський Національний університет імені Т.Г. Шевченка). В інституті захопилася археологією, брала участь у розкопках.

У 1930-1939 рр. Н.В. Лінка працювала у державному заповіднику «Всеукраїнське музейне містечко», що був утворений на базі Києво-Печерської лаври, спочатку екскурсоводом, потім завідувачем музею історії Лаври та відділу пам’яток. У 1939-1941 рр. трудилася у Центральному історичному музеї, згодом – Київському Державному історичному музеї (нині Національний музей історії України), де очолювала відділ «Київська Русь». Під час окупації працювала технічним працівником в Археологічному музеї, який розміщувався у приміщенні нинішнього будинку вчителя (1942-1943). Після звільнення Києва повернулася до Історичного музею, де працювала у давньоруському відділі (1943-1951). У ті перші післявоєнні роки відділ провів величезну роботу по впорядкуванню фондів та створення нової експозиції музею. Згодом Н.В. Лінка перейшла на роботу до Софіївського музею (1952-1957). У 1957–1963 рр. завідувала архівним відділом Інституту археології АН УРСР.

Н.В. Лінка досліджувала слов’янські та давньоруські пам’ятки, брала участь у багатьох археологічних експедиціях у Київській, Черкаській та Кіровоградській областях, описувала фрески Софійського собору, склала огляд архівного фонду Федора Вовка тощо. Останньою роботою дослідниці були «Спогади про Всеукраїнське музейне містечко 1929-1939 рр.», які були надруковані вже після її смерті (2003).

Надія Лінка взяла діяльну участь у роботі експедиції Б.О. Рибакова у Переяславі 1945 року. В той час вона працювала співробітницею Центрального історичного музею в Києві. У переяславській експедиції вона «вела» розкоп № 3, який був закладений на схід від Успенської церкви. На цій ділянці був виявлений потужний культурний шар давньоруського часу із археологічними об’єктами – залишками жител-напівземлянок та численними матеріалами: керамікою Х-ХІІ ст., уламками скляних браслетів, шиферних пряслиць, фрагментами полив’яних плиток з підлоги та мозаїчної смальти.

Померла дослідниця 18 травня 1981 р. у Києві.

Література:

  1. Геппенер-Лінка Н.В. Спогади про Всеукраїнське музейне містечко 1929-1939 рр. // Лаврський альманах: Зб. наукових праць. – Вип. 11. – К., 2003. – С. 142-175.
  2. Рыбаков Б.А. Отчет о раскопках 1945 г. в Переяславе-Хмельницком // НА ІА НАНУ. – 1945/10. – 9 с.
  3. Рибаков Б.О. Розкопки в Переяславі-Хмельницькому в 1945 р. // Археологічні пам’ятки УРСР. – 1949. – Т. 1. – С. 21-25.

Джерела:

Сергій Білоконь. Спогади Данила Щербаківського про Г. Нарбута. Історик України. Персональний сайт. Примітки 42, 44. [Електронний ресурс].

Сергій Білоконь. Історик України. Персональний сайт. Personalia / Словник музейників України (1917-1943) / «Г» – Геппенер (Лінка) Надія Володимирівна. [Електронний ресурс].

Всеукраїнське музейне містечко: Спогади // Пам’ятки України. – 2003. – Ч. 1-2. – С. 112-145.

  1. Мезенцева Г.Г. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник / Г.Г. Мезенцева. – Чернігів: Сіверянська думка, 1997. – 205 с.

Мол. наук. співробітник НДВ історичного краєзнавства                                      Бузян Г.М.