10 липня 1775 року народився Петро Іванович Прокопович

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Середа, 10 липня 2019, 10:25

Петро Іванович Прокопович – видатний український вчений, пасічник, винахідник. Завдяки своїй наполегливості став знаменитим пасічником вірним своїй справі. В свій час в Україні та в усьому світі створив найбільшу пасіку: більше 10 000 бджолиних сімей.

Першим у світовій практиці помістив природні бджолині стільники в дерев’яні рамки, які не потрібно було псувати при видаленні з вулика. Колишня рамка нагадувала сучасну, яка зберігала стільникові шестигранники після відкачування меду. Винахід рамки сприяв створенню рамкового розбірного вулика. П.І.Прокопович виготовив його власними руками 1 січня 1814 року. Створений вулик мав пересувні рамки і роздільну дерев’яну решітку з прорізами, через які могли пролізти робочі бджоли, але не трутні й матка. Винайдення вулика дало можливість пасічнику легко оглядати бджолину сім’ю, слідкувати за її розвитком, що було неможливо в закритих дуплянках і колодах. Відтак, винахідник у рамках одержав чистий мед без пилку і розплоду.

Пасіки П.І. Прокоповича були кочівними. В період цвітіння медоносних рослин їх перевозили в поле, на луки, до лісу. Він перший розробив метод збирання меду окремо з кожного виду рослин: із липи, акації, малини, гречки, синяка, соняха та ін.

Дослідник спостерігав за погодою, цвітінням медоносних рослин, вивчав морфологію бджіл, завжди ретельно вів щоденник спостережень, зважував вулики зранку, ввечері, на початку і по закінченню медозбору. Бджолину сім’ю вчений розглядав як єдину біологічну систему, що діє майже як один високоорганізований організм із чітким і мудрим розподілом функцій і обов’язків. За його висновками сила бджолиної сім’ї й працездатність бджіл залежать від запасу меду у вулику. Бджолина сім’я – світ, що вражає своєю досконалістю. Вчений, один із перших дослідників, розглядає «мову» бджіл як ефективний спосіб спілкування, координування дій, передачі інформації. За звуками, які чути з вулика, досвідчений бджоляр визначав стан бджолиної сім’ї цілий рік.

Попри те, що він дбав про збереження та розвиток бджолиної сім’ї вчений вивчав хвороби бджіл. Ще на початку XIX століття П.І. Прокопович дослідним шляхом виявив інфекційне походження гнильцю і розробив та запропонував спосіб боротьби з цією хворобою методом переселення бджіл у чистий вулик із наступною голодною витримкою. Цей метод був ефективним та не збитковим для бджільництва.

Петро Іванович Прокопович вперше започаткував створення навчальних закладів із підготовки фахівців-пасічників, де досконало і органічно поєднувалася теоретична підготовка, практика бджільництва з високим морально-етичним вихованням людини. Він перетворив простий промисел українського народу в науку про бджільництво. Для кожного пасічника є відомим ім’я П.І.Прокоповича.

Старший науковий співробітник «Музею історії Середньої Наддніпрянщини»           Наталія Дем’яненко