ФЕДІР ІВАНОВИЧ КАМІНСЬКИЙ (1845-1.04.1891)

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Субота, 18 травня 2019, 19:25

ФЕДІР ІВАНОВИЧ КАМІНСЬКИЙ (1845-1.04.1891) – відомий український педагог, археолог та музеєзнавець, викладач Переяславського духовного училища. Він є піонером в галузі практичної археології Переяслава останньої чверті ХІХ ст.

Ф.І. Камінський народився на Полтавщині, за іншими даними – в містечку Кежан-городок Мінської губ. Походить з родини священика. Закінчив Переяславську духовну семінарію, пізніше фізико-математичний факультет Київського університету (1868). Після закінчення університету повернувся до Переяслава, де й розпочав педагогічну діяльність викладачем російської словесності у Переяславському духовному училищі (1868-1871). Але після конфлікту з переяславськими чиновниками, яких молодий вчитель звинуватив у зловживаннях, змушений був переїхати до Хоролу, згодом – до Лубен та Прилук, де працював викладачем у місцевих гімназіях (1871–1881).

Під час вчителювання у Переяславі Федір Камінський займався обстеженням земляних укріплень давнього Переяслава, збирав підйомні матеріали. У 1870 р. здійснив свої перші розкопки переяславського давньоруського курганного могильника в ур. Ярмарківщина. Для цього він отримав від Московського археологічного товариства свідоцтво (відкритий лист) на право проведення археологічних розкопок в Полтавській губернії. Археолог дослідив 4 насипи та одне ґрунтове поховання, у якому виявив енколпіон (хрест-релікварій) кінця ХІІ - першої половини ХІІІ ст. До розкопок він активно долучав своїх учнів-семінаристів. Деякі матеріали розкопок Ф. Камінського виставлені нині в експозиціях Полтавських музеїв. Для переяславської археології ХІХ ст. це були перші професійні розкопки курганів, як і взагалі перші фахові археологічні дослідження у місті.

У 1874 р працю Федора Камінського «Сліди епохи кам'яної доби по р. Сулі та її притоках» опублікував та зачитав на засіданні ІІІ Археологічного з’їзду Дмитро Якович Самоквасов. У 1881–1891 рр. служив хранителем музею К. Скаржинської в с. Круглик (нині село в межах м. Лубен), власне, він був фундатором цього відомого музею. Ф.І. Камінський вважається першовідкривачем українського палеоліту: у 1873 р. він провів розкопки пізньопалеолітичної стоянки в с. Гінці на Лубенщині. Федір Іванович Камінський встановив існування палеоліту на Подніпров'ї, спростувавши пануючу на той час думку данського археолога Й. Ворсо про неможливість заселення європейської частини території тодішньої Російської імперії палеолітичними людьми.  Досліджував різночасові пам’ятки в околицях Лубен, у Нижньому Посуллі. Запропонував схему історичного розвитку давньої людності по Сулі та її притоках від пам'яток кам'яної доби до часів Київської Русі. Вчений розширив методику польової археології, залучаючи спеціалістів природничих наук до досліджень пізньопалеолітичних пам'яток. Його учнем та послідовником був відомий дослідник історії та археології Переяславщини Василь Григорович Ляскоронський.

Був дійсним членом Історичного товариства Нестора-літописця, членом-кореспондентом Одеського товариства історії та старожитностей.

Помер дослідник 1 квітня 1891 р. у м. Лубни.

Джерела:

Супруненко О.Б. Археологія в діяльності першого приватного музею України. – Київ-Полтава: Археологія, 2000. – 391 с. (С. 109-110, 245).

Федір Камінський (1845-1891): Наукова та епістолярна спадщина / Укл. Пустовіт Т.П., Супруненко О.Б. – Полтава, 1992. – 180 с. (С. 6-7, 102-103).

Супруненко О.Б. Ф.І. Камінський – дослідник пам’яток археології Полтавщини // Археологія. – 1991. – № 3. – С. 69-75.

Юренко С.П. Камінський  Федір Іванович // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2007. — Т. 4: Ка—Ком. — С. 49.

Старший наук. співробітник НДС «Археологічна експедиція»                        Бузян Г.М.