21 ЛЮТОГО – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ВІКТОРА ІВАНОВИЧА ЛІСОВОЛА (21.02.1931 – 05.04.2013)

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Четвер, 21 лютого 2019, 09:45
Notice: Undefined variable: info in /home/ksere795/niez.com.ua/templates/urbanlife/html/com_content/article/default.php on line 176

ВІКТОР ІВАНОВИЧ ЛІСОВОЛ – відомий бандурист, композитор, автор музики до знаменитої пісні-маршу на слова Вадима Крищенка «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», заслужений працівник культури України (2008).

Народився 21 лютого 1931 року на Полтавщині в районному центрі Семенівка. Дитинство провів у селі Оболонь, що за 25 км від райцентру. Його батько Іван Гнатович та старший брат Євген не повернулися з Другої світової війни. Сина виховувала мати – Надія Сергіївна Заворотня, яка знала багато українських пісень і навчила Віктора співати та грати на гітарі.

У 1958 році Віктор Лісовол закінчив Харківський інститут механізації сільського господарства. В інституті брав участь у художній самодіяльності. Важливу роль у його духовному розвитку зіграли твори Василя Симоненка, Івана Драча та Бориса Нечерди.

19 жовтня 1969 року український поет-пісняр Вадим Крищенко організував на Українському радіо першу передачу про Віктора Лісовола, де відбувся його дебют як виконавця пісень власного твору.

Перший публічний виступ В. Лісовола як бандуриста відбувся у жовтні 1971 року в Київському музеї Тараса Шевченка, де він разом з кобзарем Павлом Супруном виконав дві пісні: тужливу «Побратався сокіл з сизокрилим орлом» і «Віє вітер, віє буйний».

У 1970-ті роки Віктор Лісовол переймав кобзарські традиції від відомого бандуриста Георгія Ткаченка разом з Миколою Будником, Володимиром Кушпетом, Миколою Товкайлом, Віктором Мішаловим та іншими видатними кобзарями.

В. Лісовол у 1973 році закінчив студію кобзарського мистецтва при Українському хоровому товаристві. Виступав на концертах як кобзар, співак хору «Гомін». З 1987 по 1991 рр. – учасник заслуженої капели бандуристів України.

1988 року при капелі бандуристів закінчив кобзарську студію. Входив до громади Національної спілки кобзарів України.

У 1960-х роках Віктор Лісовол написав чудову мелодію на вірші Вадима Крищенка «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», багато хто її вважає народною. Пісня набула такої популярності, що стала маршем українського війська. Можливо, знаменитий польський режисер Єжи Гоффман також був переконаний у народності твору, що використав її у своєму фільмі «Вогнем і мечем» без дозволу авторів. Стрічка від прокату отримала мільйонні статки та українському бандуристові нічого не дісталося, окрім морального задоволення.

Композитор В. Лісовол взагалі створив понад 70 власних мелодій. У збірнику «50 пісень Віктора Лісовола», який вийшов у 2007 році, було представлено частину доробку видатного кобзаря – 50 історичних пісень, дум і пісень на слова Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Володимира Сосюри, Дмитра Луценка, Павла Тичини, Вадима Крищенка та інших, а також обробки народних пісень.

Серед творчої спадщини Віктора Лісовола такі знані композиції на історичні теми, як «До кобзи», «Кину пером, лину орлом», «Ой під лісом та під Лебедином», «З Полтавського бою», «Козаченько впився», «Ой повійте, вітри, з далекого краю», «Кричать сичі та чорний ворон кряче», «Ой не пугай, пугаченьку», «Дума про отамана Зеленого», «Як рушали козаченьки», «Та йшли наші чумаченьки», «У Києві-граді дзвони дзвонили», «Скільки літ Вкраїна-мати…», «Ой не гнися дуб високий», «Вставай, народе» та інші.

5 квітня 2013 року на 82 році життя Віктора Лісовола не стало. Похований на Новому міському кладовищі міста Вишгорода (Київська обл.).

У Вишгороді на вулиці Никифора Шолуденка, 6-Г було відкрито пам’ятну дошку на будинку, де проживав з 2007 по 2013 рр. співак і бандурист, композитор Віктор Лісовол.

Джерела:

  1. Мистецтво України: Біографічний довідник / упоряд.: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський.; за ред. А.В. Кудрицького. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1997. – С. 371.
  1. Жеплинський Б.М. Ковальчук Д.Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. – С. 144.

Молодший науковий співробітник НДВ «Музей «Заповіту» Т.Г. Шевченка»                       С.П. Пригонюк