ПАМ’ЯТІ ПРЕПОДОБНОГО ЄФРЕМА ПЕЧЕРСЬКОГО, ЄПИСКОПА ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Субота, 09 лютого 2019, 10:34

Щороку 10 лютого у православному календарі відзначається день пам’яті святого Єфрема – видатного церковного діяча Русі, ініціатора монументального кам’яного будівництва, засновника лікарняної справи Київської Русі ХІ ст. Ім’я цього святого пов’язується переважно з Переяславом, тому він згадується у джерелах саме як Єфрем Переяславський.

Літописи та «Житіє Феодосія Печерського» відновлюють живий образ Єфрема. Рік народження його невідомий. Він був «скопець, високий тілом». Статний красивий юнак знатного боярського роду в юності служив при дворі князя київського Ізяслава Ярославовича. Найбільшим щаблем його світської кар’єри стала посада скарбника і управителя княжих маєтків. Однак душа майбутнього святого прагнула до безкорисливості. Він завжди страждав від того, що не міг допомогти хворим і бідним. І це стало приводом до різких змін у житті.

У 1054 році Єфрем одним із перших прийшов до печери Антонія Печерського і був пострижений у ченці ієромонахом Никоном. Розгніваний князь, погрожуючи в’язницею і навіть знищенням монастирських печер, вимагав повернення свого улюбленця. І тільки завдяки умовлянню великої княгині та боячись божого гніву, Ізяслав зняв опалу з монастиря. Все ж Єфрем був змушений тікати з Києва до Константинополя, ставши там ченцем монастиря.

Майже 18 років свого життя Єфрем провів за межами батьківщини. Відвідавши Палестину, обійшовши місця подвижників, він опанував тогочасні досягнення науки і культури, які мріяв запровадити на рідній землі. Єфрем купував ікони і відправляв їх на Русь. А в 1063 році на прохання Феодосія Печерського він переписав статут Студійського монастиря, який потім став запроваджуватися у монастирях Русі.

Не раніше 1072 року Єфрема, за бажанням князя Всеволода Ярославича, було викликано у рідні краї, де він отримав переяславську єпископську кафедру та титул митрополита. З цього часу і розпочалася його широка багатоплідна діяльність на батьківщині.

У ХI cт. Єфрем прикрасив Переяслав будівлями соборів, громадських приміщень благодійного призначення. Це, наприклад, ансамбль кам’яних споруд єпископської резиденції, ключовим центром якого був Михайлівський собор, що мав для міста велике композиційне і суспільно-політичне значення (знаходився на місці сучасної Михайлівської церкви), церкви святого Феодора Стратилата та апостола Андрія (знаходились поблизу Михайлівського собору), кам’яна огорожа навколо єпископського двору, перші будинки для хворих і мандрівників та баня для них, чого раніше не було у Київській Русі.

За якістю будівництва і багатством оздоблення вони виконувалиcя не лише місцевими майстрами, а й візантійськими, яких замовляв єпископ. Завдяки Єфрему переяславський єпископський двір став центром Переяславської єпархії. Єпископ підкреслював силу церковної влади і незалежність її від княжої. Але водночас він сприяв зміцненню свого міста, яке любив понад усе.

За історичними джерелами, єпископ Єфрем побудував ряд лікувальних закладів зі стаціонарним відділенням для безпритульних та бідних. Кожний такий заклад оперувався чіткими правилами Студійського статуту.

Відомого релігійного і суспільного діяча Київської Русі ХІ ст. Єфрема Переяславського нащадки згадують і як письменника. Його твори є свідченням цього.

Саме єпископ Єфрем 22 травня запровадив весняне свято Миколая Чудотворця, яке вперше відзначалося у Переяславі.

1098 рік більшість істориків вважають останнім роком життя святого Єфрема. Його було поховано у переяславському кафедральному Михайлівському соборі, а згодом мощі були перенесені у ближні печери Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Деякі дослідники вважають що Єфрем був митрополитом усієї України-Руси.

В Успенському кафедральному соборі міста Переяслава зберігається частка чесних мощей святителя Єфрема.

За ініціативи колишнього лікаря Переяслав-Хмельницької ЦРЛ, відомого краєзнавця, нині покійного Олексія Стефановича Якименка, 1996-го року було відкрито меморіальну дошку на приміщенні поліклініки центральної районної лікарні, присвячену Єфрему, єпископу Переяславському. На пам’ятній дошці напис: «В лето 6599 (1091) Єфрем заложи строение банное, и врачеве и больници, всем приходящим и безмездно врачевание». А 1998-го року на території Переяслав-Хмельницької ЦРЛ було встановлено пам’ятник видатному церковному діячу. Автором скульптури став член спілки художників України Степан Юхимович Куций. Скульптор зобразив преподобного Єфрема в архієрейському вбранні (омофорі) та митрі. У лівій руці він тримає посох, увінчаний хрестом, а у правій – сувій, на якому написано Слово Боже: «Не сотвори зла, не придет зло к тебе». Щорічно в день пам’яті Єфрема біля пам’ятника проводиться молебень. За ініціативи Олексія Стефановича Якименка на території ЦРЛ було збудовано церкву святого Єфрема, єпископа Переяславського. Нова Свято-Єфремівська церква була освячена в лютому 2007 року предстоятелем УПЦ Київського патріархату Святійшим Патріархом Філаретом.

Пам’ять преподобного Єфрема відзначається також в другу неділю Великого посту та 28 вересня (11 жовтня) – Собор преподобних отців Києво-Печерських, у Ближніх печерах.

2006-го року в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» започатковано проведення Єфремівських читань – наукових зібрань, на які запрошуються представники духовного сану, дослідники історичної духовної спадщини не лише Переяславської землі, а й всієї України.

Молодший науковий співробітник НДВ «Музей хліба»                  В.М. Шакула