210 років з дня народження випускника Переяславського колегіуму, дослідника Пересопницького Євангелія – Бодянського Осипа Максимовича

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Понеділок, 12 листопада 2018, 11:14
Notice: Undefined variable: info in /home/ksere795/niez.com.ua/templates/urbanlife/html/com_content/article/default.php on line 176

«Учений муж з сильним характером, який тихим робом своїм і щоденною науковою працею вславляють рідну Україну краще, ніж великомовні патріоти» – називав Пантелемон Куліш Осипа Бодянського.

Осип Максимович Бодянський (літературний псевдонім Ісько Материнка, І. Мастак та ін.) народився 12 листопада в 1808 р. у м. Варва (нині смт. Варва Чернігівської області). Його батько був священиком. Середню освіту Осип здобув у Полтавській семінарії, що знаходилася в м. Переяславі. В даному навчальному закладі освоїв різні іноземні мови (всього знав 14), серед них сербську. Велике враження на юнака справив збірник сербських пісень Вука Караджича, під впливом якого він почав збирати українські пісні. Після закінчення семінарського курсу в 1831 р. вступив до Московського університету, де закінчив курс по словесному відділенню філософського факультету. У журналі «Московський спостерігач» в 1831 р. (у № 15-16) з'являються перші друковані праці О. Бодянського.

Осип Максимович багато зробив для збереження української культури. Він зібрав близько 8 тисяч українських пісень. Як результат, у 1835 р. О. Бодянський публікує дві збірки, присвячені українському фольклору: «Малоросійські вірші» (під псевдонімом Бода-Варвинец) і збірник українських народних казок у власному поетичному перекладенні (під псевдонімом Запорозьця Іськів Матиринкі). У цьому ж році О. Бодянський залишає заняття художньою літературою і концентрується виключно на наукових працях.

Впродовж 1835-1837 рр. викладає латинь та історію в Другій Московській гімназії. Захистивши магістерську дисертацію «Про народну поезію слов'янських племен», він став в 1837 р. першим у Росії магістром словесних наук (слов'янських наріч). Дисертація була перекладена на чеську, сербську, німецьку та італійську мови. З 1837 р. він є членом Московського товариства історії та старожитностей.

У 1837 р. вводить у науковий обіг Пересопницьке Євангеліє – один із перших українських перекладів канонічного тексту Євангелія. Дорогою закордон Осип Максимович спинився в Переяславській духовній семінарії, де свого часу навчався. Тут, у семінарській бібліотеці, увагу науковця привернув вишукано оздоблений манускрипт. З підпису на сторінках пам’ятки О. Бодянський дізнався, що книгу привіз до Переяслава гетьман Іван Мазепа. Уже з Праги вчений надіслав короткий опис пам’ятки до «Журнала Министерства народного просвещения»: ця публікація стала першим друкованим словом про Пересопницьке Євангеліє.

У 1844 р. О. Бодянський познайомився з Тарасом Шевченком. У подальшому Осип Максимович підтримував Тараса Григоровича і високо цінував його творчість. У 1854 р. О. Бодянський стає членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.

Помер Осип Максимович у м. Москві, 18 вересня 1877 р. і похований в Новодівичому московському жіночому монастирі.

Старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г.С. Сковороди»          І.В. Більченко