7 ЖОВТНЯ НАРОДИВСЯ СЕРГІЙ СВИРИДОВИЧ ГАМЧЕНКО – ВІДОМИЙ АРХЕОЛОГ, ДОСЛІДНИК ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Неділя, 07 жовтня 2018, 23:04

Сергій Свиридович Гамченко народився 7 жовтня 1859 р. у с. Ратне Ковельського повіту Володимир-Волинської губернії. Закінчив Володимирську Київську військову гімназію. Протягом 1876-1880 рр. навчався на вечірньому відділенні двох факультетів Київського університету Св. Володимира – фізико-математичному та історико-філологічному. У 1883 р. закінчив військове училище в Москві. До 1917 р. перебував на військовій службі, яку поєднував із науковою діяльністю. Перші археологічні дослідження здійснив у 1878 р. в експедиції під керівництвом Володимира Антоновича.

У 1909 р. вийшов у відставку і повернувся в Україну. Імпера­торська археологічна комісія доручила С. С. Гамченкові провести дослідження на Південному Бузі, з метою вивчення три­пільських «площадок» на предмет їх призначення. У 1909—1913 рр. вчений розкопав близько 45 нових пам'яток, більшість яких належала до трипільської куль­тури. У результаті проведених роз­копок він дійшов до висновку про житловий характер трипільських площадок.

 У 1925 р. С. С. Гамченка обрано дійсним членом Трипільської комісії ВУАК, а з 1927 р.  він очолює його археоло­гічний відділ. У 1928 р. ученого призначено віце-президентом Всеукраїнського археологічного комітету ВУАН. Сергій Свиридович проводив значну краєзнавчу роботу, зокрема заснував Товариство дослідників Волині (1900 р.). Був членом Київського товариства старожитностей і мистецтв, Історичного товариства Нестора-літописця, Імператорської археологічної комісії, Російського археологічного товариства, Казанського товариства історії та старожитностей. 

Значний внесок дослідник зробив у вивчення культури ранніх землеробів, про що  розповідає один із підрозділів експозиції Музею трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». У 1927-1932 рр.  він проводить дослідження на трипільських поселеннях  Колодяжне, Стіна, Печери, Войцехівка. Вченим започатковано вивчення пам'яток, які сьогодні відносять до городсько-усатівського типу.

Під час його археологічних досліджень на трипільських пам’ятках зібрано зачну колекцію старожитностей що складається із антропоморфної пластики, знаряддь із кременю,  кістки, міді, кухонного та столового посуду.

 Особливо цікаві матеріали були добуті під час досліджень поселення Стіна на Вінниччині. У 1927 р. С. С. Гамченком тут  серед фрагментів кераміки виявлено 8 уламків денець із відбитками тканин. Завдяки таким знахідкам вдалося виділяти для доби енеоліту різні техніки ткацтва: полотняного, килимового (гобеленового) та візерункового переплетіння, а також кілька видів тканин: мішковини, полотна, репсу. Окрім тканин виготовлених на ткацькому верстаті трипільці виготовляли й тканини, плетені шпицями або гачком, що чітко фіксують відбитки на денцях керамічних виробів. Слід зазначити, що знахідки відбитків такого в’язаного полотна на трипільському посуді є одними з найдавніших у Європі.

Помер дослідник  6 жовтня 1932 р. Його справу продовжили учні і послідовники, які також залишили яскравий слід у археологічній науці. Серед них О. Лагодовська, І. Левицький, М. Макаревич та ін.

Гамченко С.С. залишив значний науковий доробок, нажаль, більшість із якого сьогодні залишається у рукописах. Зокрема, праці: «Раскопки 1909 г. трипольской куль­туры на Подолье», «Курганний нек­рополь в ур. Гремяче», «Кургани з трупоспаленням по р. Гуйві», «Три­пільська культура на Волині по даних розкопів 1896, 1924 і 1926 рр.», «Трипільська культура на Воли­ні (по дослідам р[оку] 1927)», «Розкопи р[оку] 1928 першоджерел трипільської культури у с. Білому Камені на Тульчинщині» (останні три роботи були призначені до 2 – 3 випуску «Трипільського збірника» ВУАК).

Молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу археології НІЕЗ «Переяслав»                 Валентина Білоусько