31 ЛИПНЯ НАРОДИВСЯ РОМАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ ЮРА (31.07.1927-1977) – український радянський археолог, дослідник давнього Переяслава

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Неділя, 29 липня 2018, 10:26

Роман Юра народився 31 липня 1927 р. в Києві у відомій театральній родині народного артиста Української та Узбецької РСР О.П. Юри-Юрського та заслуженої артистки Узбецької РСР А.С. Шведенко-Юри. Його рідними дядьками були Терентій Юра, народний артист УРСР, та Гнат Юра, видатний український режисер, народний артист СРСР. Починав освіту у машинобудівному технікумі в Ташкенті, де театр ім. Івана Франка перебував в евакуації. У 1944 р., коли родина повернулася до Києва, продовжив навчання у Київському залізнично-будівельному технікумі. У 1945 р. вступив до Київського університету ім. Т.Г. Шевченка, спочатку на біологічний факультет, згодом перевівся на історичний (1946), який закінчив з відзнакою у 1951 р. У 1955 р. при аспірантурі Інституту археології АН УРСР захистив дисертацію «Давній Колодяжин». З 1955 по 1977 рр. працював у відділі слов’янської та давньоруської археології Інституту археології АН УРСР. Впродовж тривалого часу був вченим секретарем відділу, заступником директора Інституту, вченим секретарем Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Р.О. Юра був активним «польовим» дослідником: працював на розкопках у Каневі (1949, 1961, 1965-1967), Чернігові (1953), Києві (1955, 1962, 1968), давньому Чучині (1965-1966), Чигирині, Суботові, на Малій та Великій Хортиці (1968-1970, 1972-1973), працював у складі Могилів-Подільської новобудовної експедиції на Дністрі (1970-і рр.), у зонах затоплення водосховищ Кременчуцької (1958) та Канівської ГЕС (1960), досліджував «Змійові» вали (1974-1976). Р.О. Юра очолював експедиції по дослідженню давнього Колодяжина (1952-1953), Переяслава (1960-1966), давньоруського міста-гавані Воїнь (1956-1959), фортеці Студениця на Дністрі (1960-і рр.). Він є співавтором відомої монографії «Древньоруське місто Воїнь» (1966).

Дослідження Р.О. Юри у Переяславі були розпочаті у 1960 р. й завершені у 1966 р. Він був керівником Переяслав-Хмельницької комплексної археологічної експедиції Інституту археології АН УРСР, Інституту теорії та історії архітектури і будівництва та Переяслав-Хмельницького історичного музею. На цьому етапі життєвого та наукового шляху вченого давнє місто стало головним об’єктом його наукових інтересів. Тим більше, що тут Роман Юра знайшов багато спільних і професійних й особистих вподобань з колегами-археологами – учасниками експедиції, у першу чергу з М.І. Сікорським – їх поєднувала особиста дружба. У 1963-1965 рр. авторитетний дослідник був членом вченої Ради по розробці проекту переяславського парку-музею під відкритим небом, тоді ж був започаткований археологічний розділ Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – першим його об’єктом стала реконструкція житла ХІ ст. з розкопок Р.О. Юри на посаді давнього Переяслава (1965).

Експедиція, очолювана Р.О. Юрою, здійснила відкриття унікальних пам’яток переяславської архітектури ХІ ст. – Єпископських воріт та громадської споруди на Єпископському дворі, яка отримала назву «Єпископський палац». У 1960-х рр. Р.О. Юра особисто й у співавторстві з Ю.С. Асєєвим та М.І. Сікорським ввів до наукового обігу матеріали археологічних досліджень давнього міста. Р.О. Юра вивчив та опублікував рідкісну випадкову знахідку – бронзовий водолій ХІІІ ст. (фігурна металева посудина у вигляді лева), що був виявлений неподалік залишків Воскресінської церкви ХІІ ст. Нині водолій, як і багато інших знахідок з розкопок початку 1960-х рр., прикрашають експозицію Археологічного музею.

Дослідник є автором понад 40 наукових праць, розділів у академічному виданні «Археологія Української РСР» (1975), зокрема про давній Переяслав.

Помер Р.О. Юра у 1977 р., похований у Києві.

Деякі праці дослідника:

  1. Юра Р.О., Сікорський М.І., Асєєв Ю.С. Археологічні розкопки в Переяславі-Хмельницькому (в 1959-1960 рр.) // Наукові записки Переяслав-Хмельницького державного історичного музею. – Вип. 2. – 1960. – С. 89-91.
  2. Юра Р.О. Стародавні ворота Переяслава-Хмельницького // Український історичний журнал. – 1961. – № 2. – С. 155-157.
  3. Асєєв Ю.С., Козін О.К., Сікорський М.І., Юра Р.О. Дослідження кам’яної споруди ХІ ст. в Переяслав-Хмельницькому дитинці // Вісник академії будівництва і архітектури УРСР. – 1962. – № 4. – С. 57–61.
  4. Юра Р.О. Нова пам’ятка архітектури ХІ ст. у Переяславі-Хмельницькому // УІЖ. – 1965. – № 9. – С. 152-154.
  5. Асеев Ю.С., Сикорский М.И., Юра Р.А. Памятник гражданского зодчества XI ст. в Переяславе-Хмельницком // Советская археология. – 1967. – № 1. – С . 199-214.
  6. Юра Р.О. Археологические исследования на посаде древнего Переяславля в 1965-1966 гг. // Археологические исследования 1965-1966 гг. – М.: Наука, 1967. – Вып. 1. – С. 175-179.
  7. Юра Р.А. Бронзовый водолей из Переяслава-Русского // Славяне и Русь. – Москва: Наука, 1968. – С. 239–249.

 

Джерела:

  • Моця Б.О. Роман Олександрович Юра – дослідник археологічної спадщини України // Могилянські читання 2007. – К., 2008. – С. 423-428.
  • Сергійчук Володимир. Соборна пам'ять України: Календар-альманах 2012. – К.: ПП Сергійчук М. І., 2011. – С. 136.
  • Лизогуб Н. Роман Юра – дослідник архітектурних пам’яток княжого Переяслава // Переяславіка. Наукові записки. Збірник наукових статей. – Вип. 6 (8). – Переяслав-Хмельницький, 2012. – С. 144-147.

Старший науковий співробітник НДВ  «Археологічний музей»                                       Г.М. Бузян