7 ЧЕРВНЯ 1744 Р. ПОМЕР АРСЕНІЙ БЕРЛО – ПЕРШИЙ САМОСТІЙНИЙ ЄПИСКОП ПЕРЕЯСЛАВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ XVIII СТ. І ЗАСНОВНИК ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО КОЛЕГІУМУ

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Понеділок, 04 червня 2018, 17:08

Арсеній за походженням належав до української старшини; він був сином Івана Берла, переяславського полкового судді.

Дата народження Арсенія Берла невідома, але можна гадати, що народився він наприкінці 70-х чи на початку 80-х рр. XVII ст. Дитинство провів у матеріальному достатку. За звичаєм того часу, Арсеній разом з старшим братом Василем здобули освіту в Києво-Могилянській Академії. Після навчання в Києві Арсеній волів вирушити до Львова для подальшого здобуття освіти. Там він провів декілька років, а повернувшись додому, прийняв постриг в Києво-Печерській Лаврі. Арсеній деякий час був У Лаврі в званні «трапезного», а згодом - професором граматики в Київській Академії, де в той час Феофан Прокопович був ректором.

У 1717 році Арсеній вже займає посаду архідиякона Київської митрополії, а незабаром - архімандрита Києво-Межигірського монастиря.

26 січня 1733 року за рекомендацією єпископа Феофана Прокоповича та волею імператриці Анни Іоанівни відбулося призначення Арсенія Берла на Переяславську кафедру. Новопризначений єпископ Переяславський звернувся в синод з проханням звільнити його від залежності київського архієрея і надати переяславським єпископам ті ж права, якими користуються чернігівські єпископи.

31 серпня 1733 р. Арсенію видали грамоту на звання самостійного єпископа Переяславського і Бориспільського. На єпархію Арсеній Берло прибув 9 листопада 1733 р. і відразу ж розпочав активну діяльність по упорядкуванню своєї нової єпархії. Усвідомлюючи, подібно до Феофана Прокоповича, необхідність «свѣта ученія», єпископ Арсеній серйозно взявся за облаштування в Переяславі училища, рівного за курсом викладання Київській Академії.

Відкриття Переяславського колегіуму відбулося 2 жовтня 1738 р. В новому навчальному закладі, побудованому за зразком Києво-Могилянської Академії, було відкрито шість класів: фара, інфима, граматика, синтаксима, поетика і риторика. Згодом були відкриті філософський і богословський класи (філософський – в 1774, богословський – в 1778).

З ім'ям єпископа Арсенія Берло пов'язане будівництво в місті Переяславі ще однієї споруди – Михайлівської церкви. Як відомо з історичних джерел, 14 серпня 1734 року о першій годині дня церква Архістратига Михаіла була знищена в результаті пожежі, а з нею всі монастирські будівлі, окрім Ігуменського дому і поварні.

1737 року на монастирські заощадження і пожертви прихожан були відновленні келії і трапезна. А 1 квітня 1743 року на особисті заощадження єп. Арсеній Берло розпочав будівництво Михайлівського собору, на престольному місці якого були покладені мощі св. Апостола Пилипа і свят, великомучеників Федора Тирона і цілителя Пантелеймона.

До цього часу при переході з притвору до церкви зберігся надгробний камінь з написом: «Преставился раб Божий благородный Іоанн Берло суддя полковый переяславский 1720 года ноября месяца 17 дня». Тут похований батько єпископа Арсенія.

Помер єпископ Арсеній Берло 7 червня 1744 року, похований у кафедральному соборі Вознесенського Переяславського монастиря.

Арсеній обрав вірний і чесний шлях: любов до науки, усвідомлення необхідності моральної висоти та освіти для тих, хто поставлений духовним пастирем. Всі ці якості ставлять Арсенія в ряд з тими суспільними діячами, пам'ять про яких повинна бути збережена в історії нашого краю.

Завідувач НДВ «Меморіальний музей Г.С.Сковороди»                                  Т.В. Радіоненко