9 ГРУДНЯ 1938 р. НАРОДИВСЯ ГРИГОРІЙ МИТРОФАНОВИЧ ВЕРБА – ДОСЛІДНИК ФІЛОСОФСЬКО-БОГОСЛОВСЬКОЇ СПАДЩИНИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Творчість Григорія Сковороди містить абсолютні цінності філософсько-релігійної змістовності й протягом останніх двох століть в період суспільних криз виконували й виконують на даний час разом з іншими надбаннями української духовності роль орієнтиру щодо збереження та розвитку ціннісного потенціалу громадського життя. Коло дослідників спадщини Григорія Сковороди широке й різноманітне.
3 ГРУДНЯ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ Г.С.СКОВОРОДИ
У сузір’ї славетних імен, які своєю багатогранною творчістю внесли великий вклад у розбудову та подальший розвиток української, слов’янської та світової культури, чільне місце належить Григорію Сковороді – видатному українському філософу-гуманісту, поету, просвітителю.
80 РОКІВ ТОМУ РАДЯНСЬКИМ ТОТАЛІТАРНИМ РЕЖИМОМ БУЛО СТРАЧЕНО ГНАТА ХОТКЕВИЧА
Гнат Мартинович Хоткевич (1877 – 1938) є непересічною постаттю в українському культурному просторі початку ХХ ст. У своїй культурологічній діяльності він надзвичайно випереджав свою епоху. Лишається лише здогадуватися наскільки наповненим було б наше культурне життя, а з ним і суспільно-економічний розвиток України в цілому, якби тоталітарна машина більшовицької імперії не знищувала цвіт нації, а давала можливість кожній особистості розвиватися в міру своїх здібностей і натхнення та вести за собою інших.
22 ЛИСТОПАДА ВИПОВНЮЮТЬСЯ 145 РОКОВИНИ З ДНЯ СМЕРТІ МИХАЙЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧА МАКСИМОВИЧА (1804-1873) – ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО-ЕНЦИКЛОПЕДИСТА, ІСТОРИКА, ЕТНОГРАФА, ФОЛЬКЛОРИСТА, ФІЛОЛОГА, БОТАНІКА, ПОЕТА, ПЕРШОГО РЕКТОРА УНІВЕРСИТЕТУ СВЯТОГО ВОЛОДИМ
Народився Михайло Максимович 3(15) вересня 1804 р. на хуторі Тимківщина, тепер село Богуславець Черкаської обл., в родині сільського судді. Родина походила із старшинського козацького роду. Закінчив Новгород-Сіверську гімназію (1819). Навчався на словесному та природничому відділах філософського факультету, згодом – ще й на медичному факультеті, Московського університету, який закінчив у 1823 р. При університеті одержав учений ступінь доктора, працював ординарним професором на кафедрі ботаніки Московського університету (1833). У 1834 р. у відкритому тоді Київському університеті М.О. Максимович одержав професуру російської словесності й згодом був обраний першим ректором університету (1834-1835). З 1945 р. пішов у відставку і присвятив себе науково-літературній діяльності, постійно проживаючи на своєму хуторі Михайлова Гора біля с. Прохорівки Золотоніського повіту. М.О. Максимович був почесним членом кількох українських та російських університетів і багатьох наукових товариств. Його «Курс математики» був основним підручником кілька десятиліть по усій Російській імперії. З часу заснування (1843) був головою Київської Археографічної комісії. Попри великий науковий авторитет, він лише під кінець життя був обраний членом-кореспондентом Російської Академії наук з відділу російської мови та словесності (1871). Як археолог М. Максимович першим в Україні застосував типологічний метод в праці «Украинские стрелы древнейших времен» (1868).
23 ЛИСТОПАДА ВИПОВНИЛОСЯ Б 80 РОКІВ ВОЛОДИМИРУ ОПАНАСОВИЧУ КРУЦУ (1938-2014) - археологу, кандидату історичних наук, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), досліднику археологічних пам’яток Переяславщини
Володимир Круц народився 1938 р. у м. Києві. Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (1962). З того ж року почав працювати в Інституті археології АН УРСР (нині — Інститут археології НАН України). У 1962-73 рр. досліджував пам'ятки трипільської культури у Подніпров'ї: поселення біля сс. Казаровичі, Софіївка, Чапаївка, Євминка та ін.; могильники біля сс. Завалівка та Чапаївка. Захистив кандидатську дисертацію на тему «Население Среднего Поднепровья в эпоху меди» (1973). Результатом його досліджень та опрацьованих у дисертації матеріалів виявилась відома монографія «Позднетрипольские племена Среднего Поднепровья» (1977).
НЕЗРЯЧИЙ БАНДУРИСТ ІВАН ІОВИЧ КУЧУГУРА-КУЧЕРЕНКО – ПЕРШИЙ НАРОДНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ
Плеяда співців-кобзарів славиться самобутніми неповторними особистостями в історії української традиційної культури. Серед них талановитим майстром кобзарської справи був Іван Кучугура-Кучеренко. Народився Іван Іович Кучугура-Кучеренко 1878 року в селі Мурафі Богодухівського повіту Харківської губернії (за іншими даними у 1874 році).
КОВАЛЬ МИХАЙЛО – КОБЗАР ІЗ СЕЛА ВЕЛИКИЙ ХУТІР
Коваль Михайло Дмитрович – кобзар, братчик Київського кобзарського цеху, народився 21 листопада 1948 р. в с. Великий хутір Драбівського району Черкаської обл. За освітою ця унікальна, добра, світла людина вчитель іноземних мов, а за покликом душі митець, який все своє життя попри життєві труднощі та негаразди творить прекрасне.
210 років з дня народження випускника Переяславського колегіуму, дослідника Пересопницького Євангелія – Бодянського Осипа Максимовича
«Учений муж з сильним характером, який тихим робом своїм і щоденною науковою працею вславляють рідну Україну краще, ніж великомовні патріоти» – називав Пантелемон Куліш Осипа Бодянського.
7 ЛИСТОПАДА НАРОДИВСЯ ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ (1855-1940) – ІСТОРИК, АРХЕОЛОГ, ЕТНОГРАФ, ФОЛЬКЛОРИСТ, ПИСЬМЕННИК, МУЗЕЙНИЙ І ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ
Дмитро Іванович Яворницький народився 7 листопада 1855 року в селі Сонцівці Харківського повіту (нині село Борисівка Дергачівського р-ну Харківської обл.) в родині бідного сільського священника (псаломщика) і простої селянки.
4 листопада – день народження Богдана Лепкого
Богдан Лепкий – поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, перекладач…