«День погожий – літо пригоже» (14 березня – Євдокії-плющихи)

Категорія: Історичний календар. Обрядовість Створено: Неділя, 14 березня 2021, 14:15

За старим стилем це перший день весни, проте, зазвичай, часто у цей день надзвичайно перемінлива погода. Про людину з мінливим настроєм кажуть: «Така, як Євдоха навесні», «Крутить, як Євдоха хвостом». «Явдошка – брехушка, а Олекса – (Преподобного Олексія святкували 30 березня) – правильний чоловік». «Як розпусте Явдошка, то не вдерже Альошка». На Євдокію особливо пильнували за погодою, щоб дізнатися, якою буде весна й літо. Якщо теплий вітер – весна буде теплою, коли вітер крутить млини, то й снопи перевертатиме в полі, якщо віє з заходу – ловитиметься риба, від степу (зі сходу) – буде добре на бджоли, але на неврожай, а коли з півдня – то вродить хліб (за М. Максимовичем).

Є свідчення, що в цей день заносили до хати талу воду, вмивали дітей і самі вмивалися. Жінки сіяли розсаду  - вірили що, посіяна в цей день, вона не постраждає від морозу. Могли святити в церкві зерна пшениці – з тим, щоб з них починати засів. На Сумщині «на Явдохи» онучки йшли провідувати свою бабу-пупорізницю і несли їй паляниці.

Десь у цей час пташка вівсянка починає співати українцеві: «Покинь сани, візьми віз». Коли ж хто побачить уперше ластівку, то кидає в неї жменю землі і каже: «На тобі, ластівко, на гніздо!»

З перших весняних квітів на Україні особливо радіють появі голубого рясту. Уздрівши вперше цю квітку, швидко топчуть ногами, примовляючи: «Топчу, топчу ряст… дай, Боже, топтати й того року дождати!» Роблять так для того, щоб довго жити. Коли одужує хвора людина, то кажуть: «Уже виліз на ряст».

Українські селяни вважають, що до першого грому земля ще не розмерзається повністю й примічають: якщо перший грім ударить на голе дерево, то жди неврожаю; коли ж загримить із заходу, то буде поліття. Зачувши перший грім, дівчата біжать умитися й утираються червоною крайкою – для краси, парубки мерщій хапаються за ріг хати й намагаються її підняти – щоб сили прибувало. В кого болить спина, той припирається нею до стовпа. До першого грому українці не сідають обідати надворі.

 

Старший науковий співробітник Музею українських обрядів                                                      Світлана Зубер