«ДВЕРІ, ЩО РОЗКРИЛИСЯ У НЕБО»

Категорія: Історичний календар. Обрядовість Створено: Понеділок, 21 вересня 2020, 08:36
Notice: Undefined variable: info in /home/ksere795/niez.com.ua/templates/urbanlife/html/com_content/article/default.php on line 176

21 вересня у християнській традиції відзначається свято Різдва Пресвятої Богородиці. Дванадесяте свято, що відкриває річний цикл.

Народження Богородиці було першим чудом у ланцюгу подій, пов’язаних із спасінням світу. Річ у тому, що довгий час Іояким та Анна були бездітними, а це вважалося у юдеїв великим нещастям, що послане Богом за гріхи. Тому бездітних зневажали як таких, що несуть покарання за тяжкі гріхи. Їх обмежували навіть у багатьох громадських правах.

Молячись Богові та благаючи його дати дитину, Іояким хотів принести у храмі жертву, але первосвященник не прийняв її. Тоді Іояким пішов у пустелю і дав обітницю поститися до тих пір, поки Господь не почує його молитву. Молилася та плакала і Анна. І обом їм було видіння, що народиться у них донька, яку потрібно назвати Марією, через неї світові буде дане спасіння. Все передане Богом з часом здійснилося.

Старозавітні пророцтва, які щороку читаються у церкві у день Різдва Пресвятої Богородиці, образно і поетично називають цю подію – «двері, що розкрилися у небо».

У народному побуті свято отримало назву Друга Пречиста. Відзначають його як свято врожаю. На цей час припадало завершення польових робіт: закінчували копати картоплю, висівали озимі, збирали цибулю. Наступав початок зимового циклу робіт.

Свято Різдва Пресвятої Богородиці в Україні традиційно вважалося жіночим святом. Також це свято було символічним днем породіль. Жінки, що не мали дітей, замовляли службу в церкві, а потім справляли обід та запрошували до себе бідних, «щоб молилися Богородиці за її дітей». Вважалося, що молитви вагітних до Пресвятої Богородиці за здоров’я та щастя майбутніх дітей у цей день мають особливу силу.

Із цього дня можна було засилати сватів, тому говорили: «Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста».

Вважалося обов’язковим відвідувати тих, хто нещодавно одружився. Молоді також ішли в гості, як правило, до батьків молодої, прийнято було брати із собою свекра та свекруху для встановлення і підтримки добрих стосунків між двома родинами.

Різдво Пресвятої Богородиці відзначалося радісно і весело. Після молитви у храмі збирали веселі гостини. Цього дня не постували, окрім обов’язкових рибних страв готували борщ, голубці, пироги з м’ясом, страви із сиру, подавали свіжі овочі та фрукти.

На Другу Пречисту припадає останній термін збору чарівного зілля. Вважалося, що зібрані між Першою та Другою Пречистою приворотні трави мають особливі властивості привертати хлопця до дівчини та чоловіка до жінки і навпаки.

Заготовляли калину – «Як вип’єш калину на Пречисту, від усякої хвороби будеш чистий».

Вмивалися річковою водою до світанку: дівчатам це обіцяло швидке заміжжя, а заміжнім жінкам – те, що вони довго залишаться молодими і красивими.

У деяких місцевостях це свято називали «осенини», тому що за народними уявленнями із цього дня розпочиналася осінь. Традиційно спостерігали за погодою: якщо день сонячний – осінь буде теплою, якщо іде дощ, то осінь буде дощовою, а зима холодною. Говорили: «Прийшла Перша Пречиста – одягла природа намисто, прийшла Друга Пречиста – взяла комара нечиста, прийшла Третя Пречиста – стала діброва безлиста».