На Онуфрія соловей перестає тьохкати

Категорія: Історичний календар. Обрядовість Створено: Четвер, 25 червня 2020, 14:29
Notice: Undefined variable: info in /home/ksere795/niez.com.ua/templates/urbanlife/html/com_content/article/default.php on line 176

День Св. Онуфрія, який відзначають 25 червня, збігається з літнім сонцестоянням та Петрівкою. Це пора найдовших днів і найкоротших ночей. «На Онопрія усе пріє», - так колись казали, бо жара вже справжня починається і не буває похолодань. В той же час, інше повір’я говорить: «Онопрій повертає літо на зиму».

За легендою, Св. Онуфрій провів у пустелі в молитвах і пості 60 років. За цей час одяг його зотлів, тіло прикривали лише волосся та борода до землі. Довга борода й волосатість є символами життєдайної сили, рясної плодючості, врожайності, достатку та багатства. Тому Онуфрія-пустельника селяни почали вшановувати як покровителя родючості й городніх робіт. Святий Онуфрій також вважається покровителем подорожніх, оскільки сам подорожував пустелею, та молодих бездітних пар, які завжди через заступництво святого вимолювали чадо, також породіль. 

Св. Онуфрія на православних іконах, зазвичай, зображують також із довгим волоссям і бородою, з широким поясом із листя.

За народними спостереженнями, після Онуфрія стихає спів птахів. До цього дня на городах завершували садити пізню розсаду. Висаджувати розсаду капусти на город краще на повному місяці й вибирати треба жіночі дні: середу, п’ятницю або суботу. А огірки заведено було сіяти в чоловічі дні: понеділок, вівторок або четвер, краще до схід сонця, тоді не буде пустоцвіту.

На Лубенщині цього дня жінки лякали город, прийшовши туди одягненими в кожушанки навиворіт – догори шерстю. Ще й замахувалися сапою на рослини, що «сиділи» - погано росли. Вірили, що після такого лякання вони швидко підуть у ріст і дадуть гарну зав’язь.

За М. Максимовичем,на Онопрія – знаменний день літнього сонцестояння, коли сонце перескакує на зиму. Посіяна цього дня Онопріївська гречка вважалася останньою і найбільш обнадійливою на зерно. Від Онуфрієвого дня «соловей ячмінним колоском давиться» й перестає співати в той саме час, коли починають жати перший яровий хліб – ячмінь, а далі й жито.

Старший науковий співробітник Музею українських обрядів                                  Світлана Зубер