НА БЛАГОВІСНИКА ГРІМ ЗЕМЛЮ ПРОБУДЖУЄ

Категорія: Історичний календар. Обрядовість Створено: Вівторок, 07 квітня 2020, 23:07
Notice: Undefined variable: info in /home/ksere795/niez.com.ua/templates/urbanlife/html/com_content/article/default.php on line 176

Наступного дня по святу Благовіщення Пресвятої Богородиці церква відзначає Собор Архангела Гавриїла (8 квітня). Народна назва цього свята Благовісника, або ж Гаврила. Архангела Гавриїла прийнято називати в народі Благовісником, бо саме він, за християнською традицією, приніс благу вість Діві Марії про народження нею Сина Божого.

Цікаво, що за народним звичаєм архангел Гавриїл вважався володарем блискавки: «Ілля володар грому, а Гаврило – блискавки». За стародавнім віруванням, у день Благовісника грім і блискавка прокидаються від зимового сну, отож після свята кожен день можна сподіватися грому. Головне, щоб гриміло не на голі дерева, бо рік буде голодним, без урожаю.

Вважали, що перші весняні грози пробуджують землю від тривалого зимового сну. За народним аграрним календарем це означає, що прийшла пора ранньої сівби яровини, зокрема вівса, ячменю. Тому у деяких регіонах України на церковне свято Собору Архістратига Гавриїла селяни несли до храму по жменьці добірного насіння зернових культур, освячували, а потім, «щоб добре родило», перемішували його з посівним зерном. Обов’язково просили священика благословити на сівбу.

В різних місцевостях України збереглося багато легенд про грім і блискавку. Зокрема кажуть, що ці природні явища спричинює Бог, який передає Гаврилові золоті ключі небо відмикати, щоб дощ землю змочив (Чернігівщина). На Київщині говорили, що грім і блискавка з'являються від того, що Гавриїл сідає на велику хмару верхи і б'є її золотою різкою для того, щоб земля прокидалася на весну. В Херсонській області пояснювали грім на Благовісника тим, що це з небесної гармати святий Юрій і архангел Гавриїл стріляють у нечисту силу. Святий Юрій закладає кулі, а архангел Гавриїл їх запалює – від того і грім, і блискавка блискає. На заході України легенди розповідали, що Благовісник є володарем сонця. А оскільки сонце найголовніше з усіх небесних світил, то "Благовісник старше Великодня".

Також цього дня боялися «щоб Гаврило хати не спалив», тому усіляко намагалися задобрити святого, насамперед молитвою, суровим постом, забороною працювати.