30 БЕРЕЗНЯ – «ТЕПЛОГО ОЛЕКСИ»

Категорія: Історичний календар. Обрядовість Створено: Субота, 30 березня 2019, 09:28

30-го березня відзначають свято «Теплого Олекси» – чоловіка Божого, який жив на межі ІV-V століть, був римлянином, належав до знаного роду. Юнака одружили, але він, віддавши дружині обручку, пішов із дому. Сімнадцять років мандрував світом. Після того прибув до Риму й оселився в батьківському будинку під виглядом жебрака. Так він прожив ще сімнадцять років. Вже після смерті виявилося, що він був людиною святого життя.

Олексія, чоловіка Божого, вшановували здавна. Українці з християнською любов’ю приймали бідних подорожніх, нужденних і просто жебраків, яких так і називали – Божими людьми.

Раніше, цього дня, ще з самого ранку селяни вдягались у святкове вбрання, вітали однин одного з початком весни й теплом. Це – перше по-справжньому весняне свято, коли тепло має остаточно перебороти холод. Цього дня вівсянка засвище свою пісеньку: «Покинь сани, бери віз!», а щука-риба хвостом лід розіб'є. У цей час веселики-журавлі повертаються з вирію. Діти кидали перед ними червоний пояс, щоб птахи далі не летіли, а кружляли над тим місцем, де пояс лежить, і вигукували: «Колесом, колесом – над червоним поясом». Рибалки теж святкують цей день, сподіваючись «на добрі лови», бо «хто не почитає святого Олексу, чоловіка Божого, тому риба на руку не піде...».

О.Воропай, пише, що цей день був особливим для пасічників. Прочитавши молитву і запаливши громничну свічку, вони приступали до роботи. Якщо весна пізня і ще лютують морози, лежать сніги, вулики виносити неможна. Пасічник йшов у бджільник, де зимують бджоли, торкав рукою вулика й примовляв: «Нуте, ви бджоли, готуйтеся: прийшла пора, йдіть та не лінуйтеся. Приносьте густі меди, рівні воски та часті рої, Господові Богові на офіру, а мені хазяїнові, на пожиток». Коли снігу немає і тепло, пасічник виставляє вулики на пасіку, беручи з собою образи святого Зосима і Саватія. При цьому замовляє бджіл, «…щоб інших пасік не шукали, а мане хазяїна, держалися. Я вас, мої рої, буду в бджільнім домі збирати. Приносьте, бджоли мої, віск Господові на свічку, а мед людям на пищу». Молиться, щоб Бог послав гарне медове літо й, відповідно, багато меду. Читає молитву святому Олексі, чоловіку Божому, щоб той захищав бджіл від лиха та напасти всякої. Потім розкриває льоток, і бджоли роблять перший обліт. Іноді випускає бджіл крізь щучу голову, примовляючи: «Як тая риба в морі гуляє-буяє, родюча, плодюча і весела, так би мої бджоли гуляли і буяли веселі, плідні й родючі; як щуки-риби всяка риба боїться і лякається, так би і від моїх бджіл чужі бджоли лякалися і міцно втікали молитвами святого Зосима». Кропить їх освяченою на Стрітення водою, промовляючи: «Теплий Олекса випускає бджіл на весну».

Старший науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав»                                     Н.Д. Дем’яненко